Справа №491/543/20
10 березня 2021 року м. Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 1 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір SM-00011387.
В позовній заяві зазначено, що 12 березня 2019 року між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №20190312, у відповідності до умов якого, ТОВ «СІМПЛ МАНІ» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (загальна сума кредиту), плату за кредитом (щомісячні та річні проценти), неустойки у вигляді штрафу за порушення клієнтом строку погашення (повернення) кредиту, річних та щомісячних процентів, повного або часткового прострочення чергового платежу передбачених кредитним договором, та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СІМПЛ МАНІ».
Позивач зазначає, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №20190312 від 12 березня 2019 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20702,48 грн., з яких:
-11505,48 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-5246,90 грн. - сума заборгованості за комісіями (щомісячний процент);
-0,10 грн. - сума заборгованості за процентами;
-3950,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Як зазначено в позовній заяві, згідно п.1.2 договору факторингу, перехід від ТОВ «СІМПЛ МАНІ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Згідно п.2.1.7 договору факторингу, ТОВ «СІМПЛ МАНІ» заявляє, гарантує і зобов'язується на користь фактора, що на момент укладення цього договору, право вимоги, яке відступається за цим договором, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість боржників перед ТОВ «СІМПЛ МАНІ», що ця заборгованість виникла на законних підставах (незалежно від наявності факту прострочки зобов'язань з боку боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), - що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також, що права вимоги повернення заборгованості по боржникам не відступлені ТОВ «СІМПЛ МАНІ» третім особам, ТОВ «СІМПЛ МАНІ» не укладено угод про заміну зобов'язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов'язаннями.
Позивач зазначає, що на виконання п.1.3 договору факторингу, згідно вимог ст.ст.512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти від імені ТОВ «СІМПЛ МАНІ» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
В позовній заяві вказано, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.
В позовній заяві вказано, що на думку позивача, навіть якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора ТОВ «СІМПЛ МАНІ», які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Позивач зазначає, що відповідно до п.3.9 договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, право вимоги щодо яких перейшло ТОВ «ФК «ЄАПБ», органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, ТОВ «СІМПЛ МАНІ» зобов'язаний перерахувати ці кошти ТОВ «ФК «ЄАПБ» протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», вказаний в розділі 10 даного договору.
Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок попереднього кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Проте, як зазначає позивач, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
В позовній заяві зазначено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 12 березня 2019 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, як зазначає позивач, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № SM-00011387 від 1 березня 2018 року в сумі 20702,48 грн., з яких:
-11505,48 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-5246,9 грн. - сума заборгованості за комісіями (щомісячний процент);
-0,10 грн. - сума заборгованості за процентами;
-3950,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконує, існуючу заборгованість не погашає, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 27 липня 2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та надано позивачу та відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви.
Зазначену ухвалу, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено на адресу відповідача за вихідним №491/543/20/4515/2020 від 27 липня 2020 року (а.с.44) та отримано відповідачем 29 серпня 2020 року, що підтверджується розпискою у «Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення…» (а.с.45).
Позивач до суду не з'явився, проте прохальна частина позовної заяви містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
При цьому, відповідач в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву або заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178, ч.5 ст.279 ЦПК України.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків та доводи сторін, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачем є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ: 35625014), що в матеріалах справи підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію юридичної особи від 12 січня 2010 року серії А01 №624024 (а.с.26).
Відповідачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Леордоя Каларашського району Р.Молдова, зареєстрований за адресою: 66421, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Ананьїв Перший, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 17 жовтня 2005 року (а.с.14-15), картки фізичної особи-платника податків, виданої 11 червня 2007 року Ананьївським відділенням Любашівської МДПІ (а.с.15), а також листом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 17 липня 2020 року №480 (а.с.41).
Як зазначено в позовній заяві, 1 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір SM-00011387.
На підтвердження зазначеного до позовної заяви додано копію (а.с.5-6) договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00011387 (далі - Кредитний договір), укладеного 1 березня 2018 року у місті Київ між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» з одного боку та ОСОБА_1 з іншого.
Відповідно до положень частин 1 та 2 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
При цьому, згідно частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
З метою створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, що відповідає положенням ч.1 ст.1054 ЦК України.
Також, на виконання вимог ч.3 ст.1054 ЦК України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про споживче кредитування», яким визначено загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно пункту 1.1 Кредитного договору кредитодавець (ТОВ «СФМПЛ МАНІ») зобов'язується надати кошти у позику на умовах фінансового кредиту позичальнику ( ОСОБА_1 ), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором.
Пунктом 2.6 Кредитного договору визначено, що кредит використовується позичальником на будь-які власні цілі та потреби, що не заборонені чинним законодавством України.
Пунктом 7-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю.
Зазначене узгоджується з положеннями пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування».
При цьому, будь-яких відомостей про те, що відповідач укладав Кредитний договір та отримав кредит для задоволення потреб, пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, матеріали справи позовна заява та інші матеріали справи не містять.
З наведеного вбачається, що на правовідносини у справі розповсюджується дія Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про споживче кредитування».
В позовній заяві зазначено, що 12 березня 2019 року між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №20190529, у відповідності до умов якого, ТОВ «СІМПЛ МАНІ» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (загальна сума кредиту), плату за кредитом (щомісячні та річні проценти), неустойки у вигляді штрафу за порушення клієнтом строку погашення (повернення) кредиту, річних та щомісячних процентів, повного або часткового прострочення чергового платежу передбачених кредитним договором, та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СІМПЛ МАНІ».
Позивач зазначає, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №20190529 від 29 травня 2019 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 63075,45 грн., з яких:
-33419,85 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-16928,34 грн. - сума заборгованості за комісіями (щомісячний процент);
-0,26 грн. - сума заборгованості за процентами;
-12727,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
На підтвердження зазначених фактів позивачем додано до позовної заяви копію договору факторингу від 12 березня 2019 року №20190312 (а.с.19-21).
Згідно пункту 1.1 договору факторингу від 12 березня 2019 року за цим договором Фактор (ТОВ «ФК «ЄАПБ») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «СІМПЛ МАНІ») за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобовязання (загальна сума кредиту), плату за кредитом (щомісячні та річні проценти), неустойки у вигляді штрафу за порушення Боржником строку погашення (повернення) кредиту, річних та щомісячних процентів, повного або часткового прострочення чергового платежу передбачених кредитним договором, та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
До позовної заяви додано витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №20190312 від 12 березня 2019 року (а.с.22), в якому містяться відомості про кредитний договір SM-00011387, укладений з ОСОБА_1 , що свідчить про те, що право вимоги за вказаним договором входить до предмету договору факторингу №20190312 від 12 березня 2019 року. Також, у вказаному документі зазначено, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» переходить право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 20702,48 грн., яка складається з: 1) сума заборгованості за основною сумою боргу - 11505,48 грн.; 2) сума заборгованості за комісіями - 5246,90 грн.; 3) сума заборгованості за процентами - 0,1 грн.; 4) сума заборгованості за пенею - 3950,00 грн.
При цьому, згідно пункту 1.2 договору факторингу №20190312 від 12 березня 2019 року перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
До позовної заяви позивачем додано копію Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором Факторингу №20190312 від 12 березня 2019 року (а.с.25) підписаний та скріплений печатками сторін договору факторингу 12 березня 2019 року, що свідчить про те, що позивач набув права вимоги за кредитним договором SM-00011387 до відповідача.
При цьому, згідно частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту наведених норм можливо дійти висновку, що договір за яким право вимоги передається факторові продовжує існувати та діяти на тих самих умовах, що існували для попереднього кредитора та боржника.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, наприклад у постанові від 13червня 2017 року у справі № 914/2743/16 роз'яснив, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При відступленні права вимоги не відбувається припинення або зміна зобов'язання, а лише змінюється кредитор у відповідному зобов'язанні.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року у справі №6/1355/10.
При цьому, пунктом 3.1 Кредитного договору визначено, що кредит надається строком на 24 фактичних місяців. Дата повернення кредиту «01» березня 2020 року. Згідно пункту 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити річні та щомісячні проценти до закінчення строку, визначеного п.3.1 цього договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У позовній заяві позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.
В позовній заяві вказано, що на думку позивача, навіть якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора ТОВ «СІМПЛ МАНІ», які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Проте, як зазначає позивач, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
На підтвердження факту повідомлення відповідача про відступлення права вимоги та вимогу погашення заборгованості за Кредитним договором позивачем додано до позовної заяви копії: листа директора ТОВ «СІМПЛ МАНІ» від 19 березня 2019 року №003154122 (а.с.17) та листа генерального директора ТОВ «ФК «ЄАПБ» від 19 березня 2019 року №003154122-1 (а.с.18), які були адресовані відповідачці.
Слід звернути увагу на те, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 3 липня 2020 року, тобто після граничного терміну повернення кредиту, визначеного пунктом 3.1 Кредитного договору. Вказане свідчить про те, що навіть незважаючи на факт отримання або неотримання відповідачем зазначених листів строк остаточного повернення позики отриманої відповідачем за Кредитним договором настав.
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вивченням Кредитного договору, укладеного 1 березня 2018 року між відповідачем та ТОВ «СІМПЛЕ МАНІ» встановлено, що пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що сума кредиту становить 10000 гривень 00 копійок. Згідно пункту 2.2 Кредитного договору плата за його оформлення складала 750 гривень 00 копійок.
Згідно частин 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення Кредитного договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як вбачається з Кредитного договору сторонами було обумовлено, що річна відсоткова ставка встановлюється в розмірі 0,001% річних, обчислюється від залишку заборгованості по кредиту починаючи з дати видачі кредиту за договором та встановлюється к розмірі, що відповідає періоду часу в один рік, але нараховується щомісячно (пункт 2.7 Кредитного договору).
Також, сторони договору в договорі сторони домовились про сплату за користування кредиту щомісячного проценту, який дорівнює 3,99% та обчислюється від загальної суми наданого кредиту за договором та нараховується щомісячно.
Слід також звернути увагу на те, що частиною 1 статті 20 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов'язано з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб.
Згідно частини 2 статті 20 Закону України «Про споживче кредитування» до договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належать: 1) договір оцінки майна споживача з метою визначення його кредитоспроможності; 2) договір оцінки майна споживача, що використовується для забезпечення виконання ним зобов'язань за договором про споживчий кредит; 3) договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит; 4) договір відкриття банківського рахунку, необхідного для отримання чи обслуговування наданого кредиту; 5) договори про надання нотаріальних та інших додаткових чи супутніх послуг у разі, якщо вони необхідні для укладення договору про споживчий кредит.
З пунктів 2.3.1 та 2.3.2 Кредитного договору вбачається, що сторонами було обумовлено сплату 1800 гривень 00 копійок - за укладеним договором Добровільного страхування життя №SM-00011387 від 1 березня 2018 року, а також 600 гривень 00 копійок - за договором Добровільного страхування майна фізичних осіб (експрес-майно) №157993405\18FM від 1 березня 2018 року. Згідно пункту 2.4 Кредитного договору плата за оформлення кредиту та страхові платежі (у разі укладення клієнтом договорів страхування, передбачених п.п.2.3.1 та 2.3.2) розподіляється на кількість платежів, які позичальник повинен сплачувати щомісячно, рівними частинами.
Як зазначає позивач ТОВ «СІМПЛ МАНІ» свої зобовязання було виконано належним чином, а саме надано відповідачу та третім особам грошові кошти згідно умов договору, що було передбачено пунктом 2.10 Кредитного договору, яким визначено, що кредитодавець перераховує кредит на рахунок(ки) вказаний(і) позичальником у заяві-дорученні.
На підтвердження зазначеного факту до позовної заяви додано копію заяви доручення про перерахування коштів, складеної від імені ОСОБА_1 1 березня 2018 року (а.с.8), відповідно до якої ТОВ «СМАРТ МАНІ» за дорученням відповідача повинне було перерахувати 10000 гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 , 1800 гривень на рахунок ТОВ «СМАРТ-ФІНАНС», в якості оплати за договором страхування від 1 березня 2018 року №SM-00011387, а також 600 гривень 00 копійок на рахунок ТОВ «СМАРТ-ФІНАНС» в якості оплати за договором страхування №157993405\18FM від 1 березня 2018 року.
Факт перерахування зазначених коштів сторонами у справі не оспорювався.
З наведеного вбачається, що ТОВ «СІМПЛ МАНІ» свої зобовязання за Кредитним договором виконано, а у відповідача виникли зобовязання з повернення отриманої позики та інших коштів, в порядку строки та на умовах визначених Кредитним договором.
При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем останній раз його зобовязання за Кредитним договором були виконані 14 травня 2018 року. В подальшому жодних платежів за кредитним договором відповідачем не здійснювалося, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 20702,48 грн., яка складається з: 1) сума заборгованості за основною сумою боргу - 11505,48 грн.; 2) сума заборгованості за комісіями - 5246,90 грн.; 3) сума заборгованості за процентами - 0,1 грн.; 4) сума заборгованості за штрафом - 3950,00 грн.
З приводу вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити, що згідно частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Зазначене відповідає пункту 7.4 Кредитного договору, відповідно до якого сторони погодили, що за порушення позичальником строку погашення (повернення) кредиту, річних та щомісячних процентів, повного або часткового прострочення чергового платежу за договором, позичальник сплачує кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу, розмір якого становить 395 гривень 00 копійок за кожний випадок прострочення.
Як зазначалося, згідно розрахунку заборгованості (а.с.16), відповідачем після 14 травня 2018 року жодні платежі не сплачувалися, та до моменту відступлення права вимоги за кредитним договором було допущено 10 випадків прострочення щомісячних платежів, за кожний з яких було нараховано штраф в розмірі 395 гривень 00 копійок, що відповідає умовам Кредитного договору.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, у зв'язку з чим судові витрати у справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору, мають бути в повному обсязі покладені на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1049 1052, 1054ЦК України,суд -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Леордоя Каларашського району Р.Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 17 жовтня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість за кредитним договором SM-00011387 від 1 березня 2018 року в розмірі 20702 (двадцять тисяч сімсот дві) гривні 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Леордоя Каларашського району Р.Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 17 жовтня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ: 35625014) судові витрати 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Відомості про сторін у справі:
Позивач:ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яке знаходиться за адресою: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014;
Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя: О.О.Желясков
Рішення набрало законної сили "__"__________________20___ року.