Житомирський апеляційний суд
Справа №282/1205/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_2
04 березня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
скаржника: ОСОБА_7 ,
представника скаржника: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 , на службову бездіяльність дізнавача Любарського ВП Бердичівського ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 в порядку ст.303 КПК України,
Ухвалою слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 , на службову бездіяльність дізнавача Любарського ВП Бердичівського ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 в порядку ст.303 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України .
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року, постановити нову, якою її скаргу задовольнити.
Посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зазначає, що відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як:
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Главою 26 КПК України, визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303 КПК України, передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України, перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Так, у відповідності до ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
За приписами ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
При вирішенні питання про відкриття провадження за даною скаргою, слідчий суддя, на думку колегії суддів, зазначених вимог закону дотримався.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді зі скаргою на службову бездіяльність дізнавача Любарського ВП Бердичівського ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , в порядку ст. 303 КПК України, в якій зазначила, що бездіяльність дізнавача ОСОБА_9 , полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні не висунуто підозри гр. ОСОБА_10 , та не дотримані розумні терміни у розгляді даного провадження.
Як на правову підставу для подання скарги скаржник покликається на ст. 303 КПК України.
Однак слід зазначити, що бездіяльність слідчого чи прокурора, яка підлягає оскарженню відповідно до ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
У даному випадку, ОСОБА_7 , оскаржує бездіяльність дізнавача ОСОБА_9 , яка полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні не висунуто підозри гр. ОСОБА_10 , та не дотримані розумні терміни у розгляді даного провадження.
Однак, чинним кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку слідчого, дізнавача вручити підозру у певні строки.
Що стосується вимог скаржника щодо оскарження недотримання слідчим розумних строків досудового розслідування, то слід зазначити, щовстановлених .
Відтак, у слідчого судді були відсутні підстави вважати, що скаржником оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, яка полягала у нездійсненні процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у визначений КПК строк на підставі ст.303 КПК України.
З огляду на викладене слідчий суддя правильно прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 , оскільки вказана скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи є безпідставними оскільки не грунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремо слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас слід зауважити, що право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді і не дають підстав вважати, що судом були порушені вимоги кримінального процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного судового рішення.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 на службову бездіяльність дізнавача Любарського ВП Бердичівського ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 в порядку ст. 303 КПК України, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: