Провадження № 33/803/429/21 Справа № 202/72/21 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю.Ф. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
09 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 19.12.2020 року о 22 год. 20 хв. в м. Дніпро по пр. Слобожанський, 60, водій ОСОБА_1 керував авто Hyundai Accent н/з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, тремтіння рук та поведінка, яка не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вимоги працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу були не законними; спочатку спілкування з працівниками поліції та до складання відносно нього протоколу, в присутності свідків, та відповідних відеоматеріалах він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного або будь-якого сп'яніння, лише зазначив про збереження схоронності майна, а саме автомобілю, з підстав неможливості закрити автомобіль; працівники поліції взагалі не пропонували пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу “Драгер”.
Вказує, що суд безпідставно відмовив в допиті свідка ОСОБА_4 , який безпосередньо знаходився разом із ним в автомобілі.
Також зазначає, що йому не було роз'яснено права та обов'язки' протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом; в матеріалах справи відсутнє направлення водія для проходження медичного огляду.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Омелян О.О. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 № 028611 від 19.12.2020 року, поясненнями свідків, рапортами працівника поліції, відеозаписом.
Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп'яніння, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Згідно відеозапису, наявному в матеріалах справи, ОСОБА_1 не відмовляється від проходження медичного огляду, а повідомляє працівникам поліції про те, що не може залишити транспортний засіб, оскільки не зачиняються двері.
Також останній, на неодноразові пропозиції працівників поліції проїхати до закладу медичного закладу для встановлення стану сп'яніння, в патрульній машині заперечує.
Так, відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 15 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 9 розділу 2 вказаної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Враховуючи те, що водій ОСОБА_1 не виконав вимогу працівника поліції щодо проходження в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, апеляційний суд розцінює це як пасивну відмову від проходження даного медичного огляду.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП а саме відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун