Справа № 761/8096/21
Провадження № 1-кс/761/5492/2021
04 березня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду
клопотання старшого слідчого СУГУ Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 22 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020110150001041, -
02.03.2021 старший слідчий СУГУ Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110150001041 від 22.09.2020.
Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що в провадженніСУ ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження№12020110150001041 від 22.09.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
05.01.2021 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив інкримінований злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доводи прокурора є необґрунтованими. Також захисник зазначив, що строк досудового розслідування закінчується 22.03.2021, а тому відсутні підстави для продовження строку тримання під вартою терміном на 2 місяці. На думку захисника підстав вважати, що підзахисний буде перешкоджати досудовому розслідуванню чи ухилятись від слідства немає. Крім того, захисником булозаявлено клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_6 запобіжногозаходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із покладенням на нього додаткових обов'язків, визначених судом.
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 та зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 та сторона захисту співпрацюють зі слідством та знайомляться з матеріалами кримінального провадження, а тому доводи прокурора про наявність ризику, який полягає в перешкоджанні досудовому розслідуванню, є необґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію захисників та зазначив, що в матеріалах клопотання відсутні докази його причетності до вчинення кримінального правопорушення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали, надані захисниками, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність і достатність правових підстав для часткового задоволення клопотання з огляду на наступне.
Так, з матеріалів клопотаннявбачається, щоСУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні№12020110150001041 від 22.09.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 22.09.2020 о 07:30 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6
22.09.2020 підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.09.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб до 20.11.2020.
16.11.2020 продовжено строк тримання підозрюваного під вартою строком на 60 діб до 14.01.2021 включно.
16.11.2020 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 22.03.2021.
05.01.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
12.01.2021 продовжено строк тримання підозрюваного під вартою строком на 60 діб до 12.03.2021 включно.
26.02.2021 прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 290 КПК України доручено групі слідчих у кримінальному провадження №12020110150001041 повідомити підозрюваного та його захисників, а також потерпілу та її представника про завершення досудового розслідуванняу кримінальному провадженні № 12020110150001041від 22.09.2020 та про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів.
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та встановлена слідчим суддею в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2020.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема:
-проведеним 22.09.2020 оглядом території будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка кадастровий номер 3221885600:31:017:0178;
-довідкою Київської обласної клінічної лікарні про наявні у ОСОБА_8 тілесні ушкодження;
-показаннями потерпілої ОСОБА_8 , наданими 30.09.2020 під час допиту;
-показаннями потерпілої ОСОБА_8 , наданими 29.10.2020 під час проведення слідчого експерименту;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими 22.09.2020 під час допиту;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими 22.09.2020 під час слідчого експерименту;
-показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими 23.09.2020 під час її допиту;
-показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими 23.09.2020 під час її допиту;
-висновком експерта № 278/Е від 18.12.2020 за результатами проведення судово-медичної експертизи;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та речовими доказами.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.
При цьому, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У свою чергу відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, обґрунтовується характером вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами в ході розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі не є закінченим у розумінні глави 24 КПК України і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Санкцією частини 1 статті 115 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, з урахуванням ст. 12 КК України інкримінований злочинвідноситься до особливо тяжких, а тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). З огляду на наведене, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ.
Відтак, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_12 впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя враховує обставини, за яких вчинене інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_6 07.02.2018 в силу п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та згідно показів свідків схильний до нанесення тілесних ушкоджень, з огляду на що заявлений ризик є обґрунтованим.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків.
Також при вирішенні клопотання слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого запобіжного заходу.
При продовженні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується і вік підозрюваного, сімейний стан, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Також необхідно відзначити, щоматеріалами клопотання достатньою мірою обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме, до 12.03.2021 та викладено обставини щодо необхідності виконання вимог ст.ст. 290-291 КПК України, необхідних для беззаперечного встановлення істини у кримінальному провадженні.
Крім того слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні достатньою мірою обґрунтовано неможливість запобігання заявленим у клопотанні ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо посилань захисника ОСОБА_4 на положення ч.3 ст. 197 КПК України та незаконність клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудовогорозслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 05.01.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
В той же час слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
У відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 26.02.2021 прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 290 КПК України доручено групі слідчих у кримінальному провадження №12020110150001041 повідомити підозрюваного та його захисників, а також потерпілу та її представника про завершення досудового розслідуванняу кримінальному провадженні № 12020110150001041від 22.09.2020 та про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів.
З огляду на те, що ОСОБА_6 отримав повідомлення про завершення досудового розслідування 01.03.2021, обсяг матеріалів кримінального провадження становить 6 томів.
З урахуванням викладеного, доводи захисника щодо неможливості продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 поза межами строку досудового розслідування, який на його думку є присічним та встановлений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2020 до 22.03.21 є помилковими, з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України, яка визначає, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування в цілому.
Водночас, враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 12.03.2021, але на даний час сторонам кримінального провадження відкрито матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 40 днів, щоє достатнім строком для проведення необхідних процесуальних дій усіма учасниками кримінального провадження та забезпечення повноцінного виконання вимог ст. 290 КПК України, інших процесуальних дій, зокрема, звернення з обвинувальним актом до суду, з огляду на що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та скерування обвинувального акту до суду.
Водночас, суд відмовляє в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вищевказаним ризикам.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 196,197, 199, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання старшого слідчого СУГУ Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити тривалістю 40 (сорок) днів,тобтодо 12.04.2021 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголошено 09 березня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1