Справа № 761/1695/21
Провадження № 6/761/640/2021
03 березня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Горпенюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну стягувача, заінтересовані особи: акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , -
У січні 2021 року АТ «Альфа-Банк» (далі по тексту - заявник) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просив замінити стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Чуловського Володимира Анатолійовича № 19001, від 20.09.2017 року про стягнення грошових коштів за кредитним договором №380/265/07-Пі від 23.03.2007 року укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .
Подану заяву обґрунтовує тим, що 20.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуловським Володимиром Анатолійовичем, вчинено виконавчий напис нотаріуса №19001, про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з ОСОБА_1 заборгованості, що виникла по кредитному договору №380/265/07-Пі від 23.03.2007 року.
10.09.2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву.
Враховуючи, що неявка сторін у відповідності до ч.3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1,2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 20.09.2017 року вчинено виконавчий напис №19001 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №380/265/07-Пі від 23.03.2007 року.
10.09.2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». За рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року затверджено передавальний акт (п. 2.1. протоколу).
На підставі вищезазначеного представник АТ «Альфа-Банк» звернувся з заявою до суду, в якій просив замінити сторону стягувача у виконавчому написі.
Розділом VI ЦПК України чітко врегульовані процесуальні питання щодо виконання судових рішень в цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Положеннями статті 442 ЦПК України унормовані питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Стаття 442 ЦПК та ст. 15 Закону «Про виконавче провадження» не можуть застосовуватись до вимог про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса при відсутності виконавчого провадження за таким виконавчим документом.
Крім того положення статті 442 ЦПК України поширюють свою дію виключно на заміну правонаступником сторони виконавчого провадження і лише за виконавчим листом.
Таким чином, оскільки судом не розглядалась справа за вимогами банку (АТ «Укрсоцбанк) про стягнення заборгованості за кредитним договором, та не видавався виконавчий лист на виконання такого рішення, то правила статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані в такому випадку.
Разом з тим, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться виконавчі написи нотаріусів.
Частиною п'ятою статті 15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою статті 74 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі.
У разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 287 КАС України.
Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.
Аналізуючи в сукупності зазначені правові норми, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, суд дійшов висновку, що питання заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №822/1659/18.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що вказана заява є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 37, 352-355, 431, 442 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну стягувача, заінтересовані особи: акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
СУДДЯ: М.А.РИБАК
Повний текст ухвали складено: 03.03.2021 року