печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4608/21-к
Примірник № ___
01 березня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи щодо майна якої вирішувалось питання про накладення арешту Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдікей трейд» - ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року в рамках кримінального провадження № 12020000000000925,-
До провадження слідчого судді надійшло клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішувалось питання про накладення арешту ТОВ «Айдікей трейд» - ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року у справі № 757/57445/20-к, а саме: в частині накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках відкритих у ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634), а саме:
- № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий 14.05.2020 р.;
- № НОМЕР_1 (долар США), відкритий 14.05.2020 р.;
- № НОМЕР_1 (євро), відкритий 14.05.2020 р.;
№ НОМЕР_1 (польський злотий), відкритий 18.05.2020 р.;
в АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849), а саме:
- № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий 15.05.2020 р.;
- № НОМЕР_3 (долар США), відкритий 15.05.2020 р.;
- № НОМЕР_4 (євро), відкритий 15.05.2020 р.
Клопотання мотивоване тим, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ТОВ «Айдікей трейд» є юридичною особою, яка зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства; здійснює допоміжні види робіт у будівництві; зареєстроване, як платник ПДВ. Реєстрація ПДВ не анульована; товариство не перебуває на обліку ДПС в розділі ризикових підприємств; товариство подає податкову та фінансову звітність, сплачує відповідні податки. Крім того, у кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, відомості відносно ТОВ «Айдікей трейд» до ЄРДР не внесені. Накладення арешту блокує підприємницьку діяльність товариства та унеможливлює виконання зобов'язань перед контрагентами.
Учасники справи до судового засідання не з'явилися. Представник товариства - ОСОБА_4 направила на адресу суду заяву, згідно якої клопотання просила розглянути за її відсутності. Доводи клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання. Тому слідчий суддя розглянув справу за такої явки сторін.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000925 від 28.09.2020, що відкрите за фактом привласнення бюджетних коштів за попередньою змовою групою осіб, що діють в окремих областях України, використовуючи підконтрольні їм транзитно-конвертаційні суб'єкти господарювання, в особливо великих розмірах та за фактом оформлення групою осіб завідомо неправдивих офіційних документів з використанням підконтрольних їм транзитно-конвертаційних суб'єктів господарювання, що спричинило тяжкі наслідки у формі привласнення бюджетних коштів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 у справі № 757/57445/20-к накладено арешт на грошові кошти, що перебувають на рахунках ряду підприємств у банківських установах.
Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Разом з тим, з наданих в обґрунтування клопотання документів, вбачається, що відносно вказаного товариства відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування відносно нього не здійснюється.
Отже, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Айдікей трейд» з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.
Крім того, стороною обвинувачення не зазначено та не надано жодного доказу, що грошові кошти, які обліковуються на рахунках товариства є речовими доказами у розумінні положень ст. 98 КПК України.
Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Отже, арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти, які розміщенні на рахунках підприємства накладено необґрунтовано.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту.
Також не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність «Айдікей трейд».
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що ТОВ «Айдікей трейд» є реально існуючим товариством, котре здійснює господарську діяльність, несе зобов'язання за укладеними договорами, про що надано відповідні докази та долучено до матеріалів клопотання.
З урахуванням наведеного клопотання про скасування арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,-
Клопотання третьої особи щодо майна якої вирішувалось питання про накладення арешту Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдікей трейд» - ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року в рамках кримінального провадження № 12020000000000925 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року у справі № 757/57445/20-к, а саме: в частині накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках відкритих у ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634), а саме:
- № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий 14.05.2020 р.;
- № НОМЕР_1 (долар США), відкритий 14.05.2020 р.;
- № НОМЕР_1 (євро), відкритий 14.05.2020 р.;
№ НОМЕР_1 (польський злотий), відкритий 18.05.2020 р.;
в АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849), а саме:
- № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий 15.05.2020 р.;
- № НОМЕР_3 (долар США), відкритий 15.05.2020 р.;
- № НОМЕР_4 (євро), відкритий 15.05.2020 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1