Справа № 755/2838/21
Провадження № 2/755/2101/21
про передачу позовної заяви за підсудністю
"10" березня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Позивачем у позовній заяві зазначено останнє зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця проживання відповідача.
Згідно відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим по м. Києву не значиться.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, з тих підстав, що позивачем не надано інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, що позбавляє можливості визначити підсудність даного позову відповідно до положень частини другої статті 27 ЦПК України. Крім того, в позовній заяві позивачем не зазначено про те, з ким проживає малолітня дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не дає підстав для визначення альтернативної підсудності даного позову в порядку частини другої статті 28 ЦПК України.
05 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 , на виконання вимог вказаної ухвали суду
від 01 березня 2021 року, подала до суду заяву, в якій зазначила про те, що неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з нею за адресою:
АДРЕСА_2 , та перебуває повністю на її утриманні. На підтвердження викладеного долучила до заяви довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та довідку з ЖБК «Хімік-10».
З довідок про реєстрацію місця проживання особи від 01 вересня 2018 року та довідки ЖБК «Хімік-10» від 03 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в межах Деснянського району міста Києва.
Положенням частини другої статті 28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи, що судом не встановлено зареєстроване місце проживання відповідача, а також враховуючи клопотання позивача про застосування альтернативної підсудності даного позову, суд приходить до висновку про передачу даного позову до Деснянського районного суду міста Києва відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва (02225,
м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 5-В).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.
Суддя О.О. Хромова