Номер провадження 2/754/501/21
Справа №754/12544/19
Іменем України
01 лютого 2021 року
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання - Куценко Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача Вотінцева Є.Г.
третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Теуту Євгенія Павлівна, ОСОБА_5 , про усунення від спадкування та зміну черговості одержання права на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Теуту Євгенія Павлівна, про витребування із незаконного володіння документів, стягнення неправомірно отриманих коштів та встановлення факту, що має юридичне значення, -
В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Теуту Є.П., про усунення від спадкування та зміну черговості одержання права на спадщину. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що після смерті її троюрідного брата ОСОБА_6 залишилася квартира АДРЕСА_1 . Позивачу відомо, що до нотаріальної контори звернулася відповідач, яка є двоюрідною сестрою померлого брата ОСОБА_6 , однак вона з братом не спілкувалася, не брала участі у його житті, не надавала допомоги, не відвідувала його та не надавала допомоги на лікування.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
16.01.2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Теуту Є.П., про витребування із незаконного володіння документів, стягнення неправомірно отриманих коштів та встановлення факту, що має юридичне значення. Уточнивши позовні вимоги позивач за зустрічним позовом вказувала на те, що не відмовлялася та надавала допомогу двоюрідному брату ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_6 не знаходився в безпорадному стані, а все життя працював водієм в КП «Київський метрополітен». Покійний забезпечував всі свої потреби сам, поступив до лікарні через виклик швидкої медичної допомоги і за два місяці, не виходячи з лікарні помер. Відсутність свідоцтва про народження її тітки ОСОБА_9 - дівоче прізвище - ОСОБА_9 , прізвище зазначене в свідоцтві про смерть ОСОБА_9 та неможливість відновити його в позасудовому порядку через часткове збереження книги реєстрації актів цивільного стану та відсутність відомостей про народження ОСОБА_9 призвели до того, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Для надання їй можливості завершити оформлення спадщини потрібно встановити факт родинних відносин між мамою спадкодавця та її мамою, довести цей факт позасудовим шляхом не є можливим, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів в архівах.
18.02.2020 року в судовому засіданні було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Теуту Є.П., про витребування із незаконного володіння документів, стягнення неправомірно отриманих коштів та встановлення факту, що має юридичне значення.
16.06.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання приватним нотаріусом КМНО Теуту Є.П. було надано копію спадкової справи №28/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.07.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі в якості третьої особи: ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 21.09.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач за первісним позовом та його представник в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в ньому. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити.
Відповідач та її представник в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. Зустрічні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Третя особа: ОСОБА_5 просив суд первісні позовні вимоги задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Третя особа: приватний нотаріус КМНО Теуту Є.П. в судове засідання не з'явилася. До суду направила лист, відповідно до змісту якого вбачається, що вона просить суд слухати справу у її відсутність.
За клопотанням представника відповідача за первісним позовом 22.09.2020 року допитано в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , яка суду показала, що не знає хто така ОСОБА_1 У ОСОБА_6 є ще дві сестри: ОСОБА_25 і ОСОБА_9 , дочки ОСОБА_14 . У ОСОБА_15 : ОСОБА_3 і ОСОБА_69. У ОСОБА_60 дітей не має. У ОСОБА_9 був один син ОСОБА_6 . Батька ОСОБА_6 не знали і не спілкувались.
24.11.2020 року в судовому засіданні в якості свідка було допитано позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , яка суду пояснила, що з братом ОСОБА_6 спілкувалася ще з дитинства. До смерті тітки ОСОБА_9 відповідач за первісним позовом не спілкувалась, ким вона приходиться невідомо. За тіткою ОСОБА_9 доглядав ОСОБА_6 . З ОСОБА_6 спілкувались постійно, коли він сильно захворів доглядала за ним. Відповідач за первісним позовом декілька разів була в лікарні у ОСОБА_6 та вимагала у нього документи на квартиру. За ОСОБА_6 допомагав доглядати ОСОБА_5 , який жив з ним у квартирі. Брат хотів, щоб його поховали біля батька в Києві, що вона і зробила. ОСОБА_6 віддав порвані документи на квартиру, оскільки в нього їх вимагали родичі. Коли ОСОБА_6 був у лікарні ОСОБА_3 вимагала від нього документи на квартиру. ОСОБА_6 хворів з 2016 року, працював в м. Дарниця водієм. Чому його звільнили не знає. В безпорадному стані він знаходився 2 місяці. Медсестри в лікарні за ним дивилися, вона мила, міняла памперси. ОСОБА_6 допомагала фінансово.
За клопотанням позивача за первісним позовом 24.11.2020 року допитаний свідок ОСОБА_5 , який суду пояснив, що з 1992 року проживав по сусідству і дружив з ОСОБА_6 . ОСОБА_6 запропонував пожити у нього і він погодився. Не знає, ким приходиться ОСОБА_1 ОСОБА_6 . ОСОБА_1 постійно ОСОБА_6 допомагала. Інших родичів в квартирі не бачив. В 2019 році бачив декілька разів відповідача в лікарні у ОСОБА_6, але ОСОБА_1 була біля нього постійно. ОСОБА_3 вимагала від ОСОБА_6 документи на квартиру і казала йому, що він не має права в ній знаходитись. ОСОБА_6 не хотів віддавати документи на квартиру ОСОБА_3 і порвав їх. Похованням ОСОБА_6 займалася ОСОБА_1 . Зараз проживає в квартирі ОСОБА_6 , бо з ним була така домовленість. ОСОБА_6 хворів з 2016 року. Міг сам за собою доглядати. Заселився в квартиру як друг. ОСОБА_6 працював в метрополітені водієм Камаза . Його звільнили у зв'язку зі смертю. В 2019 році зарплата у ОСОБА_6 була 6500,00 грн. і він не просив ні у кого допомоги. На всі свята ОСОБА_6 ходив в гості до ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 26.11.2020 року за клопотанням відповідача за первісним позовом було допитано свідка ОСОБА_24 , який суду показав, що працював з померлим ОСОБА_6 4 роки. В лікарні бачив ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та її чоловіка. ОСОБА_6 розповідав, що в нього є сестра і квартирант, з яким він спілкується. Ніхто нічого ОСОБА_6 не готував. В лікарні бачив ОСОБА_25 та ОСОБА_9 , вони міняли памперси. Бачив як ліки купували відповідач та третя особа.
Також 26.11.2020 року в судовому засіданні за клопотанням позивача за первісним позовом було допитано свідка ОСОБА_27 , яка суду показала, що знала ОСОБА_6 дуже добре. Бачила тільки позивача за первісним позовом. Мати ОСОБА_6 розповідала, що із своїми родичами не спілкується. ОСОБА_6 декілька разів забирала швидка медична допомога. ОСОБА_5 жив у ОСОБА_6 як друг. ОСОБА_6 працював на вантажному автомобілі. Щоб хтось ходив до ОСОБА_6 не бачила.
Свідок ОСОБА_28 зі сторони позивача за первісним позовом в судовому засіданні 26.11.2020 року вказував на те, що знає та бачив позивача за первісним позовом. В лікарні познайомився з відповідачем за первісним позовом та її чоловіком. Сусід ОСОБА_6 бачив, як відповідач за первісним позовом та її чоловік щось шукали в квартирі ОСОБА_6 . ОСОБА_1 бачив часто. Після смерті матері ОСОБА_6 жив разом із другом ОСОБА_5 . ОСОБА_6 не багато хворів, але у нього була язва. Ще ОСОБА_6 розповідав, що родичі пропонували йому переписати хату на ОСОБА_3 , а вони будуть за ним доглядати. Знає, що ОСОБА_6 напоїла гарячим бульйоном відповідач і він потрапив до реанімації. Це сталося за декілька днів до смерті. ОСОБА_3 з чоловіком зібрали в квартирі два пакунки і залишили квартиру після того, як він сказав, що викличе поліцію. В лікарні ОСОБА_6 був у поганому стані і вже не міг пити воду. В лікарню до ОСОБА_6 приходив разів вісім і коли приходив, то нікого із родичів не бачив. Ніколи не чув, щоб ОСОБА_6 кого просив про допомогу. Жінок у ОСОБА_6 і ОСОБА_5 не бачив, тільки ОСОБА_1 ОСОБА_6 працював в метрополітені.
Допитаний судом 26.11.2020 року свідок ОСОБА_29 зі сторони позивача за первісним позовом суду пояснив, що знав ОСОБА_6 з 2009 року. Вони були сусідами. ОСОБА_6 жив разом зі своїм другом ОСОБА_5 . ОСОБА_6 розповідав про сестру ОСОБА_1 . Останнім часом він скаржився на біль у шлунку. Чи сплачував ОСОБА_5 кошти за житло не знає.
За клопотанням відповідача за первісним позовом судом в судовому засіданні 26.11.2020 року допитано свідка ОСОБА_30 , яка вказувала на те, що ОСОБА_6 є її двоюрідним братом. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 приїжджали разом у село. За матір'ю ОСОБА_6 доглядали або вона з сестрою або сім'я відповідача ( ОСОБА_3 ). ОСОБА_6 не хворів і сам себе утримував. Після операції відповідач ( ОСОБА_3 ), вона та її сестра по черзі за доглядали ОСОБА_6 . ОСОБА_6 просив ОСОБА_5 привезти документи та просив перевірити документи, тому вони приїхали їх знайти, однак документів не було. Згодом ОСОБА_1 сказала, що документи у неї. У ОСОБА_6 запитували чи спілкується він із ОСОБА_5 він казав, що вони мешкають окремо. В лікарні ОСОБА_5 не допомагав, бо думав, що ОСОБА_6 заразний. В лікарні у ОСОБА_6 бачила ОСОБА_1 один раз, бо ОСОБА_6 казав, що вона доглядає внука. Не відомо чого ОСОБА_1 займалася похованням. ОСОБА_5 розповідав, що усим займається ОСОБА_1 . Останній місяць ОСОБА_6 лежав в лікарні. За допомогою не звертався, бо самі ходили йому допомагати.
В судовому засіданні 26.11.2020 року було допитано свідка ОСОБА_30 , зі сторони відповідача за первісним позовом, яка вказувала на те, що є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_6 . Батьки ОСОБА_6 розлучилися і сім'я батька не допомагала, тому допомагали вони. ОСОБА_6 працював і не знаходився у безпорадному стані.
В судовому засіданні 01.02.2021 року судом за клопотанням сторони позивача за первісним позовом допитано свідка ОСОБА_31 , яка суду показала, що знала померлого ОСОБА_6 , оскільки він є її дядьком. З дядьком тісно спілкувалися та разом зустрічали свята. Мати ( ОСОБА_1 ) їздила до нього, а він до них. Відповідача ( ОСОБА_3 ) бачила два рази, один раз на в кафе на дні народженні, один на похоронах. Про смерть дядька взнала від матері і знала, що в нього був рак. Мати кожний день їздила в лікарню до дядька, оскільки він потребував сторонньої допомоги. Дядько ОСОБА_6 похований в тому місці, де похований дід (батько матері). В квартирі з дядьком проживав ОСОБА_5 . Мати постійно їздила до дядька. Ким приходиться ОСОБА_6 відповідач не знає. В лікарні була один раз, матір особисто в лікарні не бачила. Останній раз в квартирі була років десять тому. До смерті ОСОБА_6 працював водієм в Метрополітені. В безпорадному стані був у лікарні, а до цього працював. В 2019 році останній раз бачила ОСОБА_6 . Не чула, щоб він просив допомоги.
Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги первісного позову не підлягають задоволенню, у той час як вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Статтями 1261-1264 ЦК України визначені черги спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (стаття 1263 ЦК України).
Відповідно до ст. 1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Частина перша статті 1268 ЦК України регламентує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (стаття 1269 ЦК України).
Відповідно до копії свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , його батьками записані ОСОБА_32 та ОСОБА_9 .
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 26.01.1996 року вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в рівних долях на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії договору дарування частини квартири від 01.08.2008 року вбачається, що ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв в дар Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
При дослідженні копії спадкової справи 28/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка була надана приватним нотаріусом КМНО Теуту Є.П. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
27.04.2019 року до приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. надійшла заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_6
27.04.2019 року за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_6 .
З копії свідоцтва про народження № НОМЕР_1 вбачається, що у батьків ОСОБА_34 та ОСОБА_35 народилася дитина - ОСОБА_36 .
Відповідно до копії свідоцтва про одруження вбачається, що 29.04.1957 року між ОСОБА_37 та ОСОБА_36 було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис за №594. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_36 присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_36 ».
Відповідно до копії свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , її батьками записані ОСОБА_37 та ОСОБА_36 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 . Його батьками записані ОСОБА_32 та ОСОБА_9 .
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що 02.06.1978 року між ОСОБА_41 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис за №1710. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ».
Відповідно до копії свідоцтва про одруження вбачається, що 23.07.1982 року між ОСОБА_43 та ОСОБА_9 було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис за №121. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_9 ».
При досліджені вказаних вище документів приватним нотаріусом КМНО Теуту Є.П. встановлено, що заповіти померлим не складалися. Спадкоємці першої та другої черги відсутні. Відповідно до поданих документів, ОСОБА_3 є спадкоємицею третьої черги за правом представлення своєї матері, яка є рідною тіткою спадкодавця і померла до відкриття спадщини.
Згідно із повідомлення ПАТ «Державний ощадний банк України» від 06.06.2019 року вбачається, що на ім'я: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 03.06.2019 року наявна інформація та рахунки у наступних установах філії - Головне управління по м. Києва та Київський області АТ «Ощадбанк». На рахунках є залишок коштів, відповідно до яких заповідальні розпорядження відсутні.
Згідно із повідомлення АТ «Укрсиббанк» від 15.05.2019 року вбачається, що на ім'я: ОСОБА_6 відкрито картковий рахунок та поточний рахунок із залишком коштів на них.
Відповідно до листа Державного архіву Київської області від 02.07.2019 року, який надійшов на запит приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. вбачається, що на запит стосовно надання інформації про народження ОСОБА_9 у 1936 році у с. Дерев'яна, Обухівського району, Київської області у книзі реєстрації актів про народження по вищезазначеному населеному пункту за вказаний період, що збереглася частково, відомості про народження ОСОБА_9 відсутні.
31.07.2019 року до приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті троюрідного брата ОСОБА_6 .
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133, 135 СК України ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_45 , його матір'ю зазначено ОСОБА_46 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_1 , її батьками записані ОСОБА_45 та ОСОБА_48 .
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_49 мала прізвище « ОСОБА_1 », після реєстрації шлюбу з ОСОБА_49 « ОСОБА_1 ».
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 12.01.1989 року шлюб між ОСОБА_49 та ОСОБА_1 було розірвано. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєні призвища: « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_49 ».
Відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. від 08.08.2019 року, який адресований ОСОБА_3 вбачається, що серед поданих нею та отриманих нотаріусом документів відсутнє свідоцтво про народження матері померлого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є рідною сестрою матері ОСОБА_3 ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , які народилися в с. Деревяна, Обухівського району, Київської області. Відповідно до листа Державного архіву Київської області від 02.07.2019 року, який надійшов на запит приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. вбачається, що на запит стосовно надання інформації про народження ОСОБА_9 у 1936 році у с. Дерев'яна, Обухівського району, Київської області у книзі реєстрації актів про народження по вищезазначеному населеному пункту за вказаний період, що збереглася частково, відомості про народження ОСОБА_9 відсутні. Враховуючи вищевикладене видати свідоцтво про право на спадщину, після спливу строку встановленого для її прийняття, як спадкоємиці третьої черги за правом представлення її матері, як рідної тітки спадкодавця, яка померла до відкриття спадщини не вбачається за можливе.
23.10.2019 року до приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. надійшла заява ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини .
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду .
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин:
-ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання;
-перебування спадкодавця в безпорадному стані;
-потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
ВС зазначав, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
А ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини (постанова від 30.08.2019 року у справі № 589/3209/16-ц, постанова від 22.10.2018 року у справі № 644/7044/15-ц).
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 6 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
За змістом ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами);
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;
5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Відповідно до копії довідки про причину смерті від 26.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років. Причина смерті: рак шлунку (операція 01.03.2019 р. ).
В межах даної справи судом встановлено, що оскільки ОСОБА_6 помер у віці 55 років, він не був особою похилого віку.
Крім того, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок діагностованого раку шлунку після проведеної операції. На думку суду така причини смерті не свідчить про те, що ОСОБА_6 знаходився у безпорадному стані. Посилання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на те, що померлий останні роки життя дуже хворів і у зв'язку з цим був у безпорадному стані не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки відповідно до листа Комунального підприємства «Київський метрополітен» від 14.01.2020 року, вбачається, що ОСОБА_6 працював водієм дистанції автотранспорту та будівельних машин служби соціального забезпечення комунального підприємства «Київський метрополітен» з 01.01.2018 року по 24.02.2019 року, відпрацьовано (248 робочих днів), листок непрацездатності ОСОБА_6 АДХ №543751 було відкрито з 25.02.2019 року по 02.04.2019 року. Отже, стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами факту ухилення відповідача за первісним позовом від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання та потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Доводи позивача за первісним позовом та покази свідків щодо тяжкої хвороби спадкодавця ОСОБА_6 , внаслідок якої останній не міг себе обслуговувати, потребував сторонньої допомоги та догляду, суд вважає такими, що не мають доказового значення для підтвердження обставин перебування спадкодавця ОСОБА_6 у безпорадному стані, оскільки доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров'я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо, оскільки безпорадність особи пов'язана саме зі станом її здоров'я.
Безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах, проте стороною позивача в процесі розгляду справи таких не надано.
Доводи позивача за первісним позовом та покази свідків сторони позивача щодо надання померлому ОСОБА_6 матеріального утримання не можуть бути підставою для задоволення позову.
У Законі міститься вичерпний перелік обставин, за наявності яких можлива зміна черговості, що не потребує розширеного тлумачення. Відсутність хоча б однієї із таких обставин зумовить застосування загального порядку черговості спадкування, визначеного у ст.1258 ЦК України. При цьому факт тісного спілкування із спадкодавцем, не є підставою для зміни черговості спадкування.
Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_6 не був особою похилого віку, не страждав протягом тривалого часу на тяжку хворобу чи каліцтво, не був у безпорадному стані і не потребував сторонньої допомоги, оскільки до дня смерті перебував у медичній установі під наглядом медичних працівників, а тому відсутні підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про усунення від спадкування та зміну черговості одержання права на спадщину.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про витребування із незаконного володіння документів, стягнення неправомірно отриманих коштів та встановлення факту, що має юридичне значення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При зверненні до суду з вимогою про витребування із незаконного володіння документів, відповідач за первісним позовом вказує на те, що документи на спірне майно зберігаються у позивача за первісним позовом та вона умисно не надає їх, аби завадити оформленню спадщини.
Підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно є відмова нотаріуса від вчинення нотаріальних дій на підставі ч. 3 ст. 46 Закону України «Про нотаріат» в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на майно.
При цьому, матеріали справи не містять доказів відмови нотаріуса від вчинення нотаріальних дій на підставі ч. 3 ст. 46 Закону України «Про нотаріат» в зв'язку з відсутністю у ОСОБА_3 документів, що посвідчують право власності на майно. Більше того, в матеріалах справи наявний запит приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. адресований Деснянській РДА про надання дублікату правовстановлюючого документу на спірну квартиру для подальшого оформлення спадкових справ до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Крім того, позивачем за зустрічним позовом не підтверджено, про факт зберігання таких документів відповідачем за зустрічним позовом.
Згідно Постанови правління Фонду соціального страхування від 08.02.2017 року №17 «Про встановлення розміру допомоги на поховання», Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХVІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Відповідно до листа Комунального підприємства «Київський метрополітен» від 14.01.2020 року, вбачається, що матеріальну допомогу від КП «Київський метрополітен» нараховано - 14431,00 грн., виплачено - 12666,05 грн., а також матеріальну допомогу від Фонду соціального страхування України в розмірі 4100,00 грн. було перераховано ОСОБА_1 . Понесення витрат позивачем за первісним позовом у зв'язку з похованням померлого ОСОБА_6 в розмірі 19365,20 грн. підтверджується відповідними чеками та квитанціями та не спростовано стороною відповідача за первісним позовом. При цьому, допомога на поховання була надана ОСОБА_1 правомірно, як члену сім'ї померлого, який здійснив поховання, у зв'язку з чим вимоги про стягнення неправомірно отриманих коштів не підлягають задоволенню.
Як зазначалось вище відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. від 08.08.2019 року, який адресований ОСОБА_3 вбачається, що серед поданих нею та отриманих нотаріусом документів відсутнє свідоцтво про народження матері померлого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є рідною сестрою матері ОСОБА_3 ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , які народилися в с. Деревяна, Обухівського району, Київської області. Відповідно до листа Державного архіву Київської області від 02.07.2019 року, який надійшов на запит приватного нотаріуса КМНО Теуту Є.П. вбачається, що на запит стосовно надання інформації про народження ОСОБА_9 у 1936 році у с. Дерев'яна, Обухівського району, Київської області у книзі реєстрації актів про народження по вищезазначеному населеному пункту за вказаний період, що збереглася частково, відомості про народження ОСОБА_9 відсутні. Враховуючи вищевикладене видати свідоцтво про право на спадщину, після спливу строку встановленого для її прийняття, як спадкоємиці третьої черги за правом представлення її матері, як рідної тітки спадкодавця, яка померла до відкриття спадщини не вбачається за можливе.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом позивач вказувала про те, що відсутність свідоцтва про народження тітки - ОСОБА_9 та неможливість відновити його в позасудовому порядку через часткове збереження книги реєстрації актів цивільного стану та відсутність відомостей про народження ОСОБА_9 призвели до того, що вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Для надання їй можливості оформити спадщину потрібно встановити факт родинних відносин між матір'ю спадкодавця та її матір'ю, довести цей факт позасудовим шляхом не є можливим у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів.
Вказаний факт підтверджується дослідженими в судовому засіданні вищевказаними та наступними документами:
Згідно копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_17 померла ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до копії свідоцтва про одруження 10.03.1930 року між ОСОБА_53 та ОСОБА_46 було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_46 ».
Відповідно до копії архівної довідки вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_12 народився ОСОБА_55 , його батьками записані ОСОБА_53 та ОСОБА_46 .
Згідно копії актового запису про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_13 народився ОСОБА_56 , його батьками записані ОСОБА_57 та ОСОБА_58 .
Відповідно до посвідки про народження № НОМЕР_2 вбачається, що у батьків ОСОБА_34 та ОСОБА_35 народилася дитина - ОСОБА_36 .
Відповідно до довідки від 24.07.2019 року, виданої виконкомом Дерев'янської сільської ради ОСОБА_3 про родинне поховання в селі Дерев'яна, Обухівського району, Київської області, ОСОБА_35 , 1902-1941 року, ОСОБА_59 - дочка - ІНФОРМАЦІЯ_18-ІНФОРМАЦІЯ_19, ОСОБА_9 - дочка - ІНФОРМАЦІЯ_8-ІНФОРМАЦІЯ_20, ОСОБА_60 - дочка - ІНФОРМАЦІЯ_15-ІНФОРМАЦІЯ_21, ОСОБА_36 - дочка ІНФОРМАЦІЯ_9-ІНФОРМАЦІЯ_22 .
Відповідно до довідки від 15.07.2019 року, виданої виконавчим комітетом Дерев'янської сільської ради ОСОБА_3 вбачається, що громадяни: ОСОБА_61 , 1902 року народження (голова домогосподарства), ОСОБА_62 , 1930 року народження (дочка голови домогосподарства), ОСОБА_9 , 1936 року народження (дочка голови домогосподарства), ОСОБА_36 , 1939 року народження (дочка голови домогосподарства), ОСОБА_60 , 1940 року народження (дочка голови домогосподарства), ОСОБА_64 , 1924 року народження (зять голови домогосподарства), дійсно проживали за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Дерев'яна.
Відповідно до копії свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_15 народилася ОСОБА_60 . ЇЇ батьками записані ОСОБА_34 та ОСОБА_65 .
Згідно копії рішення Ленінського районного суду від 09.02.1995 року вбачається, що встановлено факт того, що матір'ю ОСОБА_70 є ОСОБА_35 , яка загинула в 1941 році.
Відповідно до довідки, яка видана ОСОБА_36 вбачається, що її батько ОСОБА_34 загинув на фронті в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.
Відповідно до довідки, яка видана ОСОБА_60 вбачається, що її батько ОСОБА_34 загинув на фронті в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.
Відповідно до довідки, яка видана виконкомом Дерев'янської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_36 мати ОСОБА_35 дійсно загинула в 1941 році на території селі Дерев'яни від вибуху бомби.
Крім того, факт того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_9 були рідними сестрами підтвердили в судовому засіданні свідки зі сторони позивача за зустрічним позовом.
У зв'язку з вищевикладеним необхідно встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , а саме те, що вони є двоюрідними братом та сестрою по лінії матері ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та матері ОСОБА_3 - ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , котрі були рідними сестрами.
Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо витребування із незаконного володіння оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки як встановлено в судовому засіданні зі слів позивача - у неї відсутні оригінали вказаних документів, а померлим були передані лише копії даних документів, жодних доказів протилежного суду не надано.
Що стосується позовних вимог про витребування у позивача інших документів - відповідачем не надано суду доказів незаконності володіння позивачем даними документами, при цьому суд враховує, що позивач за зустрічним позовом не позбавлена можливості отримати дублікати втрачених документів у позасудовому порядку.
Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 16766,05 грн. на поховання, оскільки факт поховання ОСОБА_6 позивачем по справі сторонами не оспорювався, та підтверджено як позивачем так і відповідачем в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути понесені нею судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог в розмірі 840,80 грн.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат по оплаті правничої допомоги, наданої відповідачу за первісним позовом ОСОБА_3 - адвокатом Черняк О.О. суд враховує, що професійна правнича допомога надавалась відповідачу на підставі договору від №03/01/20-ц від 03.01.2020 року та додаткової угоди №1/р до договору. Крім того, відповідачу за первісним позовом ОСОБА_3 - адвокатом Вотінцевим Є.Г. надавалась професійна правнича допомога на підставі договору про надання правової допомоги №5092020 від 05.09.2020 року та додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №5092020 від 05.09.2020 року.
Суд враховує, що про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було заявлено у строк визначений ч.1 ст.134 ЦПК, розрахунки були надані у строки, визначені частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Розмір, понесених витрат відповідачем за первісним позовом підтверджується відповідними квитанціями про оплату правової допомоги.
Тож, при частковому задоволенні позову з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Керуючись Конституцією України, статтями 2, 5, 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1259, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265, 1268, 1296-1299 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», статтями 2, 4, 2, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 263-265, 256, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Теуту Євгенія Павлівна, ОСОБА_5 , про усунення від спадкування та зміну черговості одержання права на спадшину - залишити без задоволення.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Теуту Євгенія Павлівна, про витребування із незаконного володіння документів, стягнення неправомірно отриманих коштів та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_16 , а саме те, що вони є двоюрідними братом та сестрою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог 840,80 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.
В іншій частині зустрічного позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 12.02.2021 року.
Суддя: Н.Г. Таран