Справа № 715/15/21
Провадження № 1-кп/715/15/21
10.03.2021 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про примирення у кримінальному провадженні №12020260080000323 за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, румуна по національності, з базовою середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -
16.11.2020 року, близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи біля приміщення магазину, за адресою вул. Центральній, с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, без дозволу власника, підійшов до легкового автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився біля вказаного магазину, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перебуває у власності ОСОБА_8 і згідно довіреності від 27.12.2018 року перебуває у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , жителів с. Станівці Глибоцького району, відчинив незачинені водійські дверцята вказаного автомобіля, після чого сів за кермо цього автомобіля, повернув ключ, що знаходився у замку запалення, запустивши двигун, рушив із місця, таким чином умисно, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_7 , розпочав рух на вказаному транспортному засобі по селу Станівці Глибоцького району Чернівецької області та зупинив рух даним транспортним засобом біля ставка який перебуває у оренді гр. ОСОБА_10 .
Таким чином своїми діями ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
10 березня 2021 року, між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення.
За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 ч.1 ст.286 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом та узгоджують вид покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів, тобто в сумі 8500 гривень, з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдану шкоду.
Потерпілий ОСОБА_4 , не має претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_7 , дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів, тобто в сумі 8500 гривень.
Заслухавши думку обвинуваченого, потерпілого та прокурора, які просили затвердити угоду про примирення, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого, перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.471, 473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що відсутні підстави для відмови у її затвердженні.
Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як було встановлено судом, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненому, розкаявся у вчиненому та повідомив при яких обставинах був вчинений злочин.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 100, 176, 177, 178, 179, 370, 376,468-469,471, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 10 березня 2021 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України і призначити йому міру покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів, тобто в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень в доход держави.
Речовий доказ - оптичний диск - залишити в матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення.
Суддя: