707/2886/20
2/707/325/21
09 березня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2006 року між ним та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 1741. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що з 2008 року їхні з відповідачем відносини почали погіршуватися, між ними виникали сварки, а восени 2019 року стосунки зруйнувалися взагалі. Свідком конфліктів нерідко ставала їхня неповнолітня донька, що негативно вплинуло на її психічний стан. Через погляди дружини на сімейне життя, які є діаметрально протилежними його поглядам на шлюб та сім'ю, відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння вони з дружиною втратили почуття любові та поваги один до одного.
У лютому 2020 року йому стало відомо, що його зраджує відповідач і з цього часу шлюбні стосунки між ними фактично припинено. З 23 грудня 2020 року відповідач переїхала проживати разом з іншим чоловіком, де і проживає на даний час.
На глибоке переконання позивача подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливі та суперечать його інтересам, інтересам їхньої неповнолітньої доньки та інтересам відповідача.
Також, позивач зазначає, що донька ОСОБА_4 проживає разом з ним та висловлює бажання й надалі проживати з батьком.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 1741 та після розірвання шлюбу змінити теперішнє прізвище відповідача ОСОБА_5 на дошлюбне - ОСОБА_2 .
Позивач подав через канцелярію суду клопотання про допит свідків та приєднання до матеріалів справи доказів, однак у судове засідання позивач не з'явився та подав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, строк на примирення просить не надавати.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, але подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності та письмові пояснення, у яких позовні вимоги визнає, але не визнає обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Вказує, що їхня сім'я розпалась, оскільки позивач застосовував до неї психологічне, економічне та фізичне насильство, безпідставно звинувачував у подружній зраді, що донька проживає наразі разом із нею, оскільки батько вигнав її з дому, та згоди щодо місця проживання дитини вони не досягли. Таким чином, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, термін на примирення їй не потрібен, прізвище після розірвання шлюбу просить змінити на дошлюбне - ОСОБА_2 , та відмовити позивачу у визначенні місця проживання дитини разом з ним.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 211, 279 ЦПК України.
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело прав. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Отже принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки сімейні стосунки між сторонами не склалися, подружні відносини сторонами не підтримуються, за вказаними сторонами обставинами збереження шлюбу неможливе, тому шлюб необхідно розірвати.
Щодо заперечення відповідача про визначення місця проживання дитини разом з позивачем, то суд не вирішує це питання при розгляді даної справи, оскільки позивачем у прохальній частині позовної заяви не заявлено дану вимогу.
Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, однак позивач не просив стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Керуючись ч.3 ст.105, ст.110, 112 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07.10.2006 р. у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 1741 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 , відновити дошлюбне прізвище - " ОСОБА_2 ".
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов