Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/1799/20
Провадження 1-кп/711/243/21
04 березня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №42018251010000157 від 26.09.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.4 ст.358 КК України, про повернення обвинувального акту прокурору з урахуванням вимог глави 25 Кримінально процесуального кодексу України,
встановив:
До Придніпровського районного суду м. Черкаси з Черкаського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018251010000157 від 26.09.2018, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197- 1, ч. 4 ст. 358 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для внесення з урахуванням Глави 25 КПК України, так як зі змінами у законодавстві кримінальні правопорушення, передбачені ст. 197-1 ч. 3, 358 ч. 4 КК України, віднесені до кримінальних проступків. На момент скоєння кримінального правопорушення санкція ст. 197-1 ч. 3 КК України передбачала штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти повернення обвинувального акту до прокуратури для внесення з урахуванням Глави 25 КПК України та вважає що кримінальне провадження можливе призначити до судового розгляду.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.
Вимогами ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1 КК України та ч. 4 ст. 358 КК Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції Законів № 4025-VI від 15.11.2011, № 2617-VIII від 22.11.2018) - кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції Законів № 4025-VI від 15.11.2011, № 2617-VIII від 22.11.2018) - кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Тобто, відповідно до ч. 4 ст. 358 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018) - використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, що у відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до проступків.
З 01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 року.
Судами повертаються кримінальні провадження не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду прокурорам для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК (Особливості досудового розслідування кримінальних проступків).
Відповідно до положень п. 5 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення даного Закону, відповідно до якого обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочин, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК.
Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VІІІ) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.
Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 197-1 КК України.
На час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме в період з 02.05.2018 по 14.02.2019 санкція ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачала покарання у виді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Однак, ч. 3 ст. 197-1 КК України (в редакції Закону № 2617- VIII) - самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті - карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617- VIII) визначено як злочин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №42018251010000157 від 26.09.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.4 ст.358 КК України, про повернення обвинувального акту прокурору з урахуванням вимог глави 25 Кримінально процесуального кодексу України
Керуючись ст.ст.314-315, 376 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №42018251010000157 від 26.09.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.4 ст.358 КК України, про повернення обвинувального акту прокурору з урахуванням вимог глави 25 Кримінально процесуального кодексу України - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 09.03.2021 року о 16 год.
Головуючий: ОСОБА_1