Справа № 700/60/21
Провадження № 2/700/111/21
04 березня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Пічкура С.Д.
за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/111/21 провадження №2/700/60/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх баба - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), розміром . Баба заповіту не залишила. Після її смерті вони користуються вказаною земельною ділянкою, а саме - передали в її оренду та отримують орендну плату. Вони звернулися із заявою про прийняття спадщини до Лисянської державної нотаріальної , але нотаріус їм відмовив у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тому вони вимушені звернутися до суду із вказаною заявою.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, просили про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлені наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_3 ( свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 20.07.2001 року).
Відповідно до свідоцтв про народження позивачів та свідоцтв про укладення та розірвання шлюбу (щодо змін прізвищ) ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 06.09.2016 року).
Таким чином, позивачі є онуками ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,90 га в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай ) серії ЧР № 0287832, виданого 23.06.1997 року на ім'я ОСОБА_3 .
За життя спадкодавець заповіту не залишила.
Спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому до даних правовідносин застосовуються вимоги ЦК УРСР 1963 року.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, що передбачено ст. 1296 ЦК України.
Судом встановлено, що позивачі належним чином прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління спадковим майном, так -як володіють правовстановлючим документом на спадкове майно, а сааме сертифікатом на право на земельну частку (пай).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 року № 1137/02-31 та від 07.11.2020 року № 1715/02-31, позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно через пропуск строку для прийняття спадщини, проте, як встановив суд, позивачі фактично прийняли спадщину як спадкоємці за правом представлення.
Верховний суд у своїй постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 674/1307/15-ц зокрема вказав, що наявність чинної і не оскаржуваної позивачем постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право власності є додатковою перешкодою для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки законом не передбачений повторний розгляд питання якщо перше вирішено по суті.
Згідно п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З огляду на викладене, оскільки позивачі не можуть оформити право власності на вищевказану земельну ділянку, та іншим шляхом, ніж через суд, вони не можуть захистити своє право на спадкове майно, тому суд вважає за необхідне визнати за позивачами право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом, що не буде суперечити закону та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ч.5п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
З огляду на викладене, визнання позову відповідачем не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб, не суперечить вимогам закону, отже може бути прийняте судом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524-526,529, 534, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 263-264, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 2,90 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Погибляцької сільської ради, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай ) серії ЧР № 0287832, виданого 23.06.1997 року на ім'я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних частках по Ѕ кожній.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Д. Пічкур