Справа № 695/615/21
Номер рядка у звіті 364
10 березня 2021 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021255320000080 від 10.02.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хвильово-Сорочин Золотоніського району Черкаської області, громадянки України, освіта середня, офіційно непрацюючої, не одруженої, на утриманні дітей не має, особою з інвалідністю будь-якої групи чи постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учасником АТО (ООС), депутатом будь-якого рівня не є, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, раніше судимої: 1) 05.08.2009 року Золотоніським иіськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850.00 грн.; 2) 23.07.2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі; 3) 12.10.2020 року Золотоніським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 190 КК України до 22 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_3 , будучи засудженим 12.10.2020 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, який набрав законної сили 12.11.2020, будучи 09.12.2020 письмово ознайомленою у приміщенні Золотоніського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, що розташоване за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 6, з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також їй роз'яснено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, та 09.12.2020, отримавши направлення для відбуття покарання за вказаним вироком суду до ПП «Базис Плюс», яке відповідно до наказу директора ПП «Базис Плюс» ОСОБА_4 № 90 від 09.12.2020 повинна була відбувати шляхом підмітання/прибирання/очищення Меморіального парку у м. Золотоноша, відповідно до графіків виходу на роботу, умисно, усвідомлюючи свої дії, без поважних причин не вийшла на роботу 10.12.2020, 11.12.2020, 14.12.2020, 15.12.2020, 16.12.2020, 17.12.2020, 18.12.2020, 21.12.2020, 22.12.2020, 23.12.2020, 24.12.2020, 28.12.2020, 29.12.2020, 30.12.2020, 31.12.2020, 04.01.2021, 04.01.2021, 06.01.2021, 11.01.2021, 12.01.2021, 13.01.2021, 14.01.2021, 15.01.2021, 16.01.2021, 18.01.2021, 19.01.2021, 20.01.2021, 21.01.2021, 22.01.2021, 25.01.2021, 26.01.2021, 27.01.2021, 28.01.2021, 29.01.2021, тобто ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення від відбуття покарання у виді громадських робіт, особою засудженою до цього покарання.
Частиною 1 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.302 КПК України.
Обвинувачена у ході досудового розслідування беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, подала письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнаєвстановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодилась на розгляд кримінального провадження за її відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлена з обмеженням її права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого ствердив її захисник - адвокат ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, особою засудженою до цього покарання.
Невідбута частина покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.10.2020 за ч. 1 ст. 190 КК України становить 136 годин громадських робіт.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 на “Д” обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога Дз: F11.26.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив кримінальних правопорушень.
При цьому, оскільки обвинуваченою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення, вчинено нове умисне кримінальне правопорушення (рецидив кримінальних правопорушень), суд приходить до висновку, що наявність двох обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.,ст. 69, 69-1 КК України.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який є раніше судимим, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявності двох обставин, що пом'якшують покарання, вчинення обвинуваченим рецидиву кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах із застосуванням покарання у виді арешту строком, наближеним до мінімального, із застосуванням ст.,ст. 71, 72 КК України.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 389 КК України, після постановлення вироку Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 12.10.2020, тому суд призначає остаточне покарання у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднує невідбуте покарання у виді 136 годин громадських робіт, які виходячи з розрахунку згідно з п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, вісім годин громадських робіт відповідають одному дню арешту, які слід перевести в покарання у виді арешту на строк 17 днів, оскільки відповідно до ст. 73 КК України при заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-67, 69-1 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 370-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до визначеного цим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.10.2020 і остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) місяця 17 (сімнадцяти) днів арешту.
Термін відбуття рахувати з дати фактичного затримання засудженої.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_1