Справа № 646/510/21
№ провадження 1-в/646/84/2021
10.03.2021 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
представника державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» - ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» клопотання
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Собич Шосткинського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого:
- 22 грудня 2011 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 296 КК України до трьох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки;
- 04 жовтня 2012 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до одинадцяти років шести місяців позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 січня 2013 року вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року змінено, виключено із резолютивної частини вироку посилання суду про застосування принципу часткового складання покарань при призначенні ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків за ст. 71 КК України, в інший частині вирок суду залишено без зміни; ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року строк попереднього ув'язнення з 18 травня 2012 року по 22 січня 2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
27 січня 2021 року засуджений ОСОБА_4 , який відбуває покарання в державній установі «Диканівська виправна колонія (№ 12)», звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 зазначено, що Шосткинським міськрайонним судом Сумської областійого засуджено за ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 70 КК України до одинадцяти років шести місяців позбавлення волі. Враховуючи тяжкість статті, ним відбуто три четвертих частини від призначеного покарання, що, згідно вимог ст. 81 КК України, є підставою для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Також засудженим вказано, що на даний час він не має жодного діючого стягнення та має шістнадцять заохочень. З огляду на характеристику з місця відбування покарання та керуючись ст. 81 КК України, ОСОБА_4 просить суд розглянути його клопотання та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2021 року клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання призначено до розгляду у судовому засіданні на04 лютого 2021 року об 11 годині 15 хвилин.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях доручено призначити ОСОБА_4 адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у судове засідання 05 лютого 2021 року о 14 годині 00 хвилин для участі у розгляді клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання.
05 лютого 2021 року, за клопотанням прокурора про відкладення розгляду справи у зв'язку із проведенням перевірки за зверненням дружини засудженого - ОСОБА_7 щодо неправомірного застосування стягнень до засудженого, а також у зв'язку із повідомленням 05 лютого 2021 року о 13 годині 30 хвилин про мінування будівлі Харківського апеляційного суду, у якому розташований Червонозаводський районний суд м. Харкова, розгляд клопотання ОСОБА_4 відкладено до 04 березня 2021 року до 14 години 00 хвилин.
04 березня 2021 року, за клопотанням захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи у зв'язку із проходженням підвищення кваліфікації шляхом участі у навчанні в іншому місті, розгляд клопотання ОСОБА_4 відкладено до 09 березня 2021 року до 14 години 00 хвилин.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання, посилаючись на те, що у останнього наявне одне непогашене стягнення. Прокурором надано суду лист, згідно якого Харківською місцевою прокуратурою № 5 проведено перевірку за зверненням дружини засудженого - ОСОБА_7 щодо неправомірного застосування стягнень до ОСОБА_4 адміністрацією державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)», доводи якої підтвердження не знайшли, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування на даний час не вбачається.
У судовому засіданні представник державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 щодо умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання, мотивуючи наявністю у засудженого непогашеного стягнення.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання, пояснивши про обставини, викладені вище, та просив звільнити його умовно-достроково від відбування призначеного покарання.
У судовому засіданні захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлене підзахисним клопотання, яке просив задовольнити, зазначивши, що ОСОБА_4 , відбуваючи покарання в установах виконання покарань, має велику кількість заохочень, в тому числі шість заохочень під час відбування покарання в державній установі «Диканівська виправна колонія (№ 12)», працевлаштований, засудженим сплачено процесуальні витрати за проведення експертизи.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та оглянувши матеріали особової справи на засудженого, приходить до наступного.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Частиною першою статті 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
За п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до одинадцяти років шести місяців позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 січня 2013 року вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року змінено, виключено із резолютивної частини вироку посилання суду про застосування принципу часткового складання покарань при призначенні ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків за ст. 71 КК України, в інший частині вирок суду залишено без зміни; ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року строк попереднього ув'язнення з 18 травня 2012 року по 22 січня 2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року набрав законної сили 22 січня 2013 року.
Початок строку відбування покарання 18 травня 2012 року.
Кінець строку відбування покарання 14 березня 2023 року.
Зі змісту характеристики на засудженого ОСОБА_4 , складеної начальником відділення соціально-психологічної служби, погодженої заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердженої начальником державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)», слідує, що з 28 травня 2012 року засуджений ОСОБА_4 знаходиться в місцях позбавлення волі.
З 28 травня 2012 року по 13 жовтня 2012 року перебував в «Сумському слідчому ізоляторі», до праці не залучався, вимоги режиму тримання не порушував, заохочень та зауважень не мав, характеризувався посередньо.
З 13 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року перебував в «Сумській виправній колоній (№ 116)», до праці не залучався, вимоги режиму тримання не порушував, заохочень та зауважень не мав, характеризувався посередньо.
З 30 листопада 2012 року по 05 грудня 2012 року перебував в «Сумському слідчому ізоляторі», до праці не залучався, вимоги режиму тримання не порушував, заохочень та зауважень не мав, характеризувався посередньо.
З 05 грудня 2012 року по 30 січня 2013 року перебував в «Сумській виправній колонії (№ 116)», до праці не залучався, вимоги режиму тримання не порушував, заохочень та зауважень не мав, характеризувався посередньо.
В період з 30 січня 2013 року по 25 січня 2018 року перебував в «Шосткинській виправній колоній (№ 66)», за період відбування покарання в установі адміністрацію установи заохочувався 10 разів, норми, які визначають порядок, умови відбування покарання та правила внутрішнього розпорядку порушував 1 раз, стягнення знято і погашено в законному порядку, характеризувався посередньо.
З 25 січня 2018 року по теперішній час відбуває покарання в державній установі «Диканівська виправна колонія (№ 12)».
За період відбування покарання в установі норми, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи порушував два рази, за що був покараний у дисциплінарному порядку. На теперішній час одне стягнення погашене у встановленому законом порядку. З метою стимуляції правослухняної поведінки адміністрацією установи заохочувався шість разів, на теперішній час характеризується посередньо.
Працевлаштований в столярні дільниці з відрядною оплатою праці. До виконання поставлених завдань ставиться посередньо. Вимоги пожежної безпеки виконує, не допускає порушення безпеки праці.
Приділяє увагу до необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними догляд, використовує їх за призначенням. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці, до виконання по благоустрою установи виконання покарань відноситься посередньо. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має.
Відповідно до статті 123 КВК України, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» та «Фізкультура і спорт», до їх реалізації ставиться без зацікавленості. Підвищувати свій загальноосвітній рівень та духовний розвиток не бажає, самоосвітою не займається, бібліотеку установи не відвідує.
Відповідно до статті 110 КВК України, підтримує зв'язки з матір'ю, батьком, дружиною, братом шляхом листування та побачень, отримує від них посилки та передачі.
За характером скритний, спокійний, в колективі засуджених не конфліктний, дотримує відносини із вузьким колом засуджених різної спрямованості.
У скоєному злочині вину визнає.
Згідно вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року має майновий позов на загальну суму 1 591,92 грн. (за проведення експертизи). На даний час сплачено 397,00 грн.
Згідно висновку, наданого у вищевказаній характеристиці на засудженого, за час відбування покарання ОСОБА_4 не доведено свого виправлення, застосовування ст. 81 КК України до нього не доцільно.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_4 , складеної начальником відділення соціально-психологічної служби, ОСОБА_4 за період відбування покарання в державній установі «Диканівська виправна колонія (№ 12)» має шість заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК та правилами внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.
Згідно вищевказаної довідки, 20 січня 2021 року засудженого ОСОБА_4 піддано стягненню у виді попередження за недотримання санітарно-гігієнічних норм.
З довідки, виданої головним бухгалтером державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» вбачається, що станом на 02 лютого 2021 року виконавчі листи до установи не надходили, засудженим ОСОБА_4 добровільно сплачено з особистого рахунку за проведення експертизи 1 591,92 грн. Згідно вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 201 1 року майнового позову не має.
Відповідно до довідки про заробітну плату засудженого ОСОБА_4 , за період з березня 2018 року по травень 2019 року та з липня 2019 року по жовтень 2020 року включно останній отримував зарахування заробітної плати на особистий рахунок.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Встановлено, що станом на час ухвалення вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2012 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 153 КК України, даний злочин відносився до категорії умисного особливо тяжкого злочину.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
З матеріалів особової справи на засудженого судовим розглядом встановлено, що станом на 10 березня 2021 року ОСОБА_4 відбув дев'ять років п'ять місяців двадцять шість днів, залишилось - два роки чотири місяці.
Отже, засудженим ОСОБА_4 фактично відбуто не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом.
Водночас, як зазначалося вище, матеріали справи свідчать, що 20 січня 2021 року засудженого ОСОБА_4 піддано стягненню у виді попередження за недотримання санітарно-гігієнічних норм.
Наданим прокурором в судовому засіданні листом, адресованим на ім'я ОСОБА_7 від 22 лютого 2021 року № 35-355-21, встановлено наступне.
Харківською місцевою прокуратурою № 5 проведено перевірку за зверненням ОСОБА_7 від 21 січня 2021 року щодо неправомірного застосування стягнень до ОСОБА_4 адміністрацією державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)». Вивченням матеріалів особової справи та згідно з поясненнями засуджених, які спільно мешкають з засудженим ОСОБА_4 , доводи ОСОБА_7 щодо неправомірного застосування стягнень до засудженого свого підтвердження не знайшли. Доводи, викладені у зверненні ОСОБА_7 , повністю спростовані самим засудженим ОСОБА_4 під час надання письмових пояснень в ході перевірки. З урахуванням викладеного, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування на даний час не вбачається.
За положеннями ч. 7 ст. 69 КВК України, якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.
В судовому засіданні встановлено, що з моменту накладення на засудженого стягнення визначений законом строк у шість місяців не сплинув, тобто на час розгляду клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання останній має одне непогашене у встановленому законом порядку стягнення.
Отже, аналіз вищезазначених матеріалів, що характеризують засудженого, вказує на недоведеність виправлення останнього під час відбування покарання та відсутність на даний час підстав для беззаперечного висновку про виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_4 .
За наведених обставин, суд не вбачає правових підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, у зв'язку з чим, клопотання засудженого слід залишити без задоволення як такого, що не ґрунтується на вимогах закону.
На підставі ст. 81 КК України, ст. 69 КВК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя - ОСОБА_1