10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 280/4042/20
адміністративне провадження № К/9901/7311/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шокарєвої Альони Вікторівни на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №208/4042/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі голови комісії з припинення Остапчука Василя Васильовича треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Головне управління Національної поліції України в Донецькій області про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі голови комісії з припинення Остапчука Василя Васильовича , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №301 о/с від 31 липня 2014 року в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни);
- зобов'язати відповідача поновити позивача на аналогічній посаді лейтенанта міліції в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 01.08.2014 та зарахувати відповідний період з 01.08.2014 року до дня винесення судового рішення у трудовий стаж роботи;
- стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 217 784 гривень 64 копійки.
10 серпня 2020 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
На зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 березня 2021 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення про повернення позовної заяви представник позивача покликаючись на пункт «а» частини п'ятої статті 328 КАС України зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
В обґрунтування вказаного твердження представник позивача зазначає, що суди попередніх інстанцій не зробили висновків щодо наявності заборгованості по заробітній платі позивача, а відповідач не здійснив належний розрахунок та виплату заробітної плати під час звільнення, що, на думку заявника касаційної скарги, є триваючим правопорушенням та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Доводи представника позивача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди зі звільненням лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 01.08.2014 з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Однак, представником позивача жодним чином не наведені спростування мотивів ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду щодо не надання позивачем відповідних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску 6-ти річного строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Крім того, Суд наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шокарєвої Альони Вікторівни на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №208/4042/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі голови комісії з припинення Остапчука Василя Васильовича треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Головне управління Національної поліції України в Донецькій області про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська