10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 340/4426/20
адміністративне провадження № К/9901/6671/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу начальника управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №340/4426/20 за позовом начальника управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,
Начальник управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради ОСОБА_1 09 жовтня 2020 року звернувся до суду з позовом до Олександрійського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро), згідно з яким, просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 28.09.2020 ВП №61011386 про стягнення виконавчого збору в сумі 10000 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 26 лютого 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги та ухвалених у цій справі судових рішень вбачається, що спір у цій справі виник щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, які ґрунтуються на встановлених конкретних обставин по цій справі, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчоїпрактики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Крім того, посилання заявника на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 не може братись до уваги, оскільки висновки стосувались інших обставин справи.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою начальника управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №340/4426/20 за позовом начальника управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О.В. Калашнікова