03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11751/19
адміністративне провадження № К/9901/4503/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №520/11751/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акін-М» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
11.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №520/11751/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 09.02.2021).
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що ухвалами Верховного Суду від 18.11.2020, від 30.12.2020 та від 25.01.2021 касаційні скаргу відповідача на судові рішення у справі №520/11751/19 повернуто скаржнику через невикладення підстав касаційного оскарження.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Скаржником не враховано вимоги щодо викладення підстав касаційного оскарження відповідно до положень статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, викладені в ухвалах від 18.11.2020, від 30.12.2020 та від 25.01.2021, якими було повернуто раніше подані касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області на судові рішення у справі №520/11751/19.
Верховним Судом було роз'яснено скаржнику, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
У раніше поданих касаційних скаргах формально наведено як підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено постанову Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №820/2835/18. При цьому скаржником викладено обставини справи, процитовано постанову Верховного Суду та норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
Вчетверте подана касаційна скарга за змістом є ідентичною попереднім.
Доводи скаржника зводяться до необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Скаржником не конкретизовано, у чому саме полягає порушення судами попередніх інстанцій норм права, не доведено подібність правовідносин у даній справі та справі №820/2835/18.
Зазначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не враховано, що п обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №520/11751/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва