10 березня 2021 року Справа № 166/1277/20 пров. № А/857/657/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.
при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року у справі за його позовом до поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції - сержанта поліції Кроля Юрія Івановича та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Кроля Ю.І. (далі - Поліцейський, УПП, ДПП відповідно) та ДПП в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.11.2020 серія ДПО18 №666320 (далі - Постанова) та закрити провадження по справі.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено (далі - Рішення суду).
За наслідками апеляційного перегляду Рішення суду, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року (далі - Постанова суду) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено. Скасовано Постанову і закрито справу про адміністративне правопорушення.
09.02.2020 суду апеляційної інстанції передано до розгляду заяву позивача-апелянта про ухвалення додаткового судового рішення в якій заявник вказує, що у Постанові суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних з розглядом справи. Просить ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПП понесені позивачем судові витрати у розмірі 2651,01 грн.
Матеріали вказаної справи надійшли до Восьмого апеляційного адміністративного суду 03.03.2021.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За змістом частин першої, третьої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 при поданні позову до суду першої інстанції сплачено судовий збір в розмірі 420,40 грн, що підтверджується квитанцією від 27.11.2020 б/н (а.с.24).
При зверненні поданні до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 630,61 грн (а.с.52).
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання позову та апеляційної скарги у сумі 1051,01 грн.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).
Згідно частини третьої статті 134 КАС розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, позивачем надано до суду першої інстанції: договір про надання правової допомоги від 23.11.2020 №107, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Колєсніком Б.В., акт про надання правової допомоги від 27.11.2020 №1; прибутковий касовий ордер на суму 1600 грн від 27.11.2020 №34; квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.11.2020 №34 на суму 1600 грн; книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність (а.с.16-23).
Отже, з урахуванням задоволених позовних вимог, суми підтверджених судових витрат, за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1600 грн.
Всього разом до стягнення сума судових вищевказаних судових витрат складає 2651,01 грн.
Відтак, заява позивача-апелянта про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, з огляду на описані вище доводи та обставини справи.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 321, 325, 328, 329 КАС, суд,
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), понесені ним судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) гривня 01 (одна) копійка.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 10 березня 2021 року.