09 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/13530/20 пров. № А/857/3054/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Кухтея Р.В., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Волинської обласної прокуратури на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 140/13530/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури, Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
суддя в 1-й інстанції - Плахтій Н.Б.,
час ухвалення рішення - 11.01.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 12.01.2021 року,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Волинської обласної прокуратури (далі - відповідач1, прокуратура) Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач2, Сьома кадрова комісія) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача2 від 09.07.2020 №6 про неуспішне проходження прокурором відділу представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Волинської області атестації у формі співбесіди, наказу прокурора Волинської області від 17.08.2020 №319к про звільнення з посади відділу представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Волинської області та органів прокуратури з 20.08.2020, поновлення на посаді прокурора відділу представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Волинської області або на рівнозначній посаді у Волинській обласній прокуратурі та органах прокуратури з 21.08.2020, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 21.08.2020 та до моменту фактичного поновлення на роботі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у даній справі позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Сьомої кадрової комісії №6 від 09 липня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації"; визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Волинської області №319к від 17 серпня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 у Волинській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури області, з 21 серпня 2020 року; стягнуто з Волинської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77355,52 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 20282,24 грн допущено до негайного виконання.
24.12.2020 від Волинської обласної прокуратури надійшла заява про роз'яснення судового рішення у справі №140/13530/20. В заяві Волинська обласна прокуратура просила роз'яснити порядок виконання рішення суду від 17.12.2020, оскільки станом на 21.08.2020 Волинської обласної прокуратури та відповідно посади, рівнозначної посаді прокурора відділу представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Волинської області, не було, в зв'язку з чим поновити на рівнозначній посаді позивача неможливо. Призначення прокурорів на посади в обласній прокуратурі можливе лише в разі успішного проходження атестації, а відтак, без вказаної умови призначення на посаду в обласну прокуратуру є незаконним та обмежуватиме права інших прокурорів, які успішно пройшли атестацію.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі № 140/13530/20 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач - Волинська обласна прокуратура, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати. Лише після завершення процедури атестації та, за умови її успішного проходження, у позивача виникне право на переведення у Волинську обласну прокуратуру.
Просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 140/13530/20 та прийняти нове, яким заяву про роз'яснення судового рішення задовольнити.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача і третьої особи, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем1 у заяві обставини жодним чином не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення, а свідчать про прохання роз'яснити порядок поновлення особи на посаді, що не є роз'ясненням у розумінні ст.254 КАС України, в порядку якої звернувся до суду заявник.
Розглядаючи спір, апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Роз'яснення судового рішення стосується недотримання вимоги ясності, визначеності такого, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Виходячи із наведеного, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у даній справі позов задоволено та вирішено: визнати протиправним та скасувати рішення Сьомої кадрової комісії №6 від 09 липня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації"; визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Волинської області №319к від 17 серпня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 у Волинській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури області, з 21 серпня 2020 року; стягнути з Волинської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77355,52 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 20282,24 грн виконується негайно.
У заяві про роз'яснення судового рішення та апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав в чому полягає незрозумілість судового рішення.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що з мотивувальної та резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат за цим апеляційним провадженням немає.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Волинської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 140/13530/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Р. В. Кухтей
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 10.03.2021 року