10 березня 2021 року справа №805/5082/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Лисак Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (повне судове рішення складено 22 жовтня 2020 року в м. Слов'янськ) в справі № 805/5082/16-а (суддя в І інстанції Троянова О.В.) за позовом Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсії,
Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - пенсійний орган, Управління, Добропільське ОУПФУ) звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправними дій Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (далі - товариство, ТОВ «Шахта «Білозерська») щодо не виконання зобов'язань за угодою № 1/96, зобов'язання виконати угоду та стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виконує свого обов'язку по сплаті обов'язкових внесків за угодою № 1/96 від 01.06.2016 про розстрочення погашення боргу з вересня 2014 року, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 01.12.2016 склала 9288648,42 грн. Сума боргу, не охоплена заходами станом на 01.12.2016 та яку необхідно перерахувати до бюджету Добропільського ОУПФУ згідно з умовами Угоди за період з 01.06.2016 по 01.12.2016 складає 2159300,00 грн. Враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 на загальну суму 4317900,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ "Шахта "Білозерська" на користь Управління заборгованість за Угодою від 01.06.2012 №1/96 по термінах сплати визначених графіком погашення заборгованості за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 в сумі 2206897,68 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що угода №1/96 від 01.06.2012 не може бути достатньою підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Апелянт наголошує, що розрахунки, надані до матеріалів справи, не відповідають загальному розрахунку по УФПУ м. Добропілля, позивачем не надано достовірних доказів виникнення у відповідача зобов'язання щодо сплати заборгованості.
В судовому засіданні 18 лютого 2021 року представник апелянта клопотав про перенесення розгляду справи, і таке клопотання було задоволено. В судове засідання 10 березня 2021 року представники сторін не прибули.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
01 червня 2012 між позивачем та ТДВ "Шахта "Білозерська" укладено Угоду № 1/96 про розстрочення погашення заборгованості .
Згідно з умовами Угоди визначено наступне:
1. Сторона 1 підтверджує, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 20764475,61 грн підлягає відшкодуванню на користь Сторони 2, що підтверджується актом звірки від 21.05.2012, підписаного сторонами.
2. Сторона 1 та Сторона 2 дійшли угоди про розстрочку погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 20764475,61 грн.
3. Сторона 1 зобов'язується виконати зобов'язання перед Стороною 2 по погашенню заборгованості в розмірі 20764475,61 грн впродовж 60 місяців після підписання Угоди.
4. Виконання зобов'язання Стороною 1 по платі зазначеної суми буде здійснюватись відповідно до обов'язкового для виконання графіку розстрочки погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною даної угоди.
Відповідно до претензії Добропільського ОУПФУ № 4 від 31.08.2016 про стягнення заборгованості за Угодою № 1/96 від 01.06.2012 зазначено, що станом на 31 серпня 2016 року заборгованість за угодою по термінах сплати червень-серпень 2016 року складає 1079600,00 грн.
Відповідно до претензії Добропільського ОУПФУ № 5 від 28.11.2016 про стягнення заборгованості за Угодою № 1/96 від 01.06.2012 зазначено, що станом на 28 листопада 2016 року заборгованість за угодою по термінах сплати вересень-листопад 2016 року складає 1079700,00 грн.
За розрахунком боргу по угоді № 1/96 від 01.06.2012 ТДВ "Шахті "Білозерська" станом на 20.08.2016 за період червень-серпень 2016 року нараховано до відшкодування витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1079600,00 грн.
Відповідно до клопотання про збільшення позовних вимог заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за Списком № 1) за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 складає 4317900,00 грн.
Оскільки ТДВ "Шахті "Білозерська" самостійно заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не сплачена, Добропільське ОУПФУ звернулось до суду з цим позовом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 1, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з положеннями пункту 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 регламентовано, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Під час розгляду справи судом першої інстанції була проведена судова економічна експертиза.
На вирішення судового експерта-економіста поставлені наступні питання:
- чи підтверджуються документально заявлений у позовних вимогах Добропільським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області розмір заборгованості ТДВ «Шахта «Білозерська» за доставку та виплату пільгових пенсій за Списком 1 у розмірі 4317900,00 грн з урахуванням норм Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Результати експертизи оформлені висновком від 14.02.2020 № 227/26.
В результаті дослідження документальної обґрунтованості розрахунку суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 4317900,00 грн, з урахуванням норм Інструкції № 21-1, з урахуванням результатів дослідження картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2012 по 15.07.2019 експерту виявилось можливим документально обгрунтувати розмір заборгованості ТДВ "Шахта "Білозерська" станом на 01.06.2017 в сумі 2206897,68 грн. Розбіжності даних дослідження з даними УПФУ до зменшення на загальну суму: -2111002,32 грн (4317900,00 грн - 2206897,68 грн).
Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ТДВ «Шахта «Білозерська» за Списком № 1 за період з 01 січня по 31 травня 2012 року, з урахуванням первинних документів щодо фактичної виплати пенсій (витягів з відомостей, відривних талонів на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів), встановлена в загальному розмірі 2799393,34 грн, у тому числі за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 - 2206897,68 грн.
З урахуванням результатів дослідження картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2012 по 15.07.2019 та зарахування сплачених ТДВ «Шахта «Білозерська» 25.05.2012 фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 660363,25 грн, заборгованість ТДВ «Шахта «Білозерська» із фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, за нарахуваннями, що увійшли до складу розстроченої суми за угодою про розстрочення погашення заборгованості № 1/96 від 01.06.2012 за період з 01.01.2012 по 31.05.2012, станом на 01.06.2017 складає 2206897,68 грн.
Розбіжності відомостей дослідження з даними пенсійного органу виникли внаслідок:
- надання на дослідження матеріалів не у повному обсязі, а саме: часткової відсутності розпоряджень УПФУ про призначення пенсій (або надання їх поганих копій витягів з відомостей на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів, відривних талонів від відомостей на виплату пенсій, довідок про виплату пенсій;
- того, що у наданому на дослідження списку пенсіонерів, щодо яких пред'явлено позов, зазначено наступних пенсіонерів:
за рядком 32 - ОСОБА_1 (№ особ. Рахунку НОМЕР_1),
за рядком 36 - ОСОБА_2 (№ особ. Рахунку НОМЕР_2),
за рядком 49 - ОСОБА_3 (№ особ. Рахунку НОМЕР_3),
за рядком 50 - ОСОБА_4 (№ особ. Рахунку НОМЕР_4),
за рядком 51 - ОСОБА_5 (№ особ. Рахунку НОМЕР_5),
за рядком 52 - ОСОБА_6 (№ особ. Рахунку НОМЕР_6),
за рядком 53 - ОСОБА_7 (№ особ. Рахунку НОМЕР_7),
за рядком 54 - ОСОБА_8 (№ особ. Рахунку НОМЕР_8),
за рядком 55 - ОСОБА_9 (№ особ. Рахунку НОМЕР_9),
за рядком 56 - ОСОБА_10 (№ особ. Рахунку НОМЕР_10),
за рядком 57 - ОСОБА_11 (№ особ. Рахунку НОМЕР_12),
за рядком 58 - ОСОБА_12 (№ особ. Рахунку НОМЕР_11),
за рядком 59 - ОСОБА_13 (№ особ. Рахунку НОМЕР_13),
за рядком 60 - ОСОБА_14 (№ особ. Рахунку НОМЕР_14),
за рядком 61 - ОСОБА_15 (№ особ. Рахунку НОМЕР_15),
за рядком 62 - ОСОБА_16 (№ особ. Рахунку НОМЕР_26),
за рядком 64 - ОСОБА_17 (№ особ. Рахунку НОМЕР_16),
за рядком 65 - ОСОБА_18 (№ особ. Рахунку НОМЕР_17),
за рядком 68 - ОСОБА_19 (№ особ. Рахунку НОМЕР_18),
за рядком 70 - ОСОБА_20 (№ особ. Рахунку НОМЕР_19),
за рядком 72 - ОСОБА_21 (№ особ. Рахунку НОМЕР_20),
за рядком 319 - ОСОБА_22 (№ особ. Рахунку НОМЕР_21),
за рядком 377 - ОСОБА_23 (№ особ. Рахунку НОМЕР_22),
за рядком 378 - ОСОБА_24 (№ особ. Рахунку НОМЕР_23),
за рядком 379 - ОСОБА_25 (№ особ. Рахунку НОМЕР_24),
за рядком 380 - ОСОБА_26 (№ особ. Рахунку НОМЕР_25),
за рядком 381 - ОСОБА_27 (№ особ. Рахунку НОМЕР_27),
за рядком 382 - ОСОБА_28 (№ особ. Рахунку НОМЕР_28),
за результатами дослідження документів яких встановлено внесення в перелік пенсіонерів, щодо яких пред'явлено до сплати суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, після дати набуття особами права на пенсію за віком, згідно зі ст. 26 Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 з 07.10.2011, з 06.05.2011, з 04.11.2010, з 24.11.2010, з 02.01.2011, з 05.03.2011, з 15.05.2011, з 28.04.2011, з 30.03.2011, з 10.05.2011, з 30.05.2011, 14.04.2011, 17.01.2011, з 10.07.2011, з 20.09.2011, 14.11.2011, з 15.12.2011, з 29.11.2011, з 20.05.2011, з 11.09.2011, з 14.07.2011, з 14.12.2011, з 17.10.2011, з 04.08.2011, з 14.06.2010, з 15.06.2010, з 20.09.2010, з 22.07.2011 відповідно того, що у списку пенсіонерів, щодо яких пред'явлено позов, значиться пенсіонер ОСОБА_29 (ряд. 384 Додатку №2, № особ. Рахунку НОМЕР_29), за результатами дослідження документів якого встановлено, що ОСОБА_29 не здійснював трудову діяльність на ТДВ «Шахта «Білозерська».
Довідково експерту виявилось можливим обгрунтувати розмір заборгованості ТДВ "Шахта "Білозерська" із фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року, з урахуванням первинних документів щодо фактичної виплати пенсій та Довідок УПФУ про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, та перерахування 25.05.2012 ТДВ «Шахта «Білозерська» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 - 660363,25 грн в сумі 2267580,04 грн.
Отже, згідно з висновком експерта від 14.02.2020 № 227/26, розмір заборгованості ТДВ "Шахта "Білозерська" з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком № 1) за період з 01.01.2012 по 01.06.2017 складає 2206897,68 грн.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною 1 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Суд при прийнятті рішення враховує висновок судової економічної експертизи, оскільки експертом при дослідженні наданих документів застосовувались методи документальної перевірки та співставлення документів згідно з методикою "Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз".
Щодо доказів, наданих позивачем 13.01.2020, під час судового розгляду та після проведення експертизи, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене, та враховуючи висновок експерта колегія суддів погоджується з викладеним в оскаржуваному рішенні висновком про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Угодою від 01.06.2012 № 1/96 по термінах сплати визначених графіком погашення заборгованості за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 в сумі 2206897,68 грн.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року в справі № 805/5082/16-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 10 березня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук