05 березня 2021 року м. Рівне №460/6364/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.03.2020 №406/03.18 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 03.03.2020 №18-175.
Заяви по суті справи.
В обґрунтування позову зазначає, що з 2013 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ в розмірі 80 % від суми заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури та, зокрема, підвищена заробітна плата за аналогічною посадою, з якої позивач був звільнений. З метою перерахунку раніше призначеної пенсії, позивачем отримана довідка прокуратури Рівненської області про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, від 03.03.2020 №18-175. В подальшому, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою, у якій, покликаючись на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, просив провести перерахунок його пенсії на підставі даної довідки. Проте, відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», зміна розміру посадових окладів працівників прокуратури не є підставою для перерахунку пенсії, а такий перерахунок проводиться лише для тих, у кого змінені розміри посадових окладів. Позивач вважає законним своє право на перерахунок. Тому, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, - 13 грудня 2019 року. Натомість, з 13 грудня 2019 року підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у первинній редакції. Тому, призначені працівникам прокуратури пенсії можуть перераховуватися лише у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури за аналогічними посадами після 13 грудня 2019 року. При цьому, відповідач зазначив, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що визначені Законом України «Про прокуратуру». Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за вислугу років на підставі поданої довідки, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 07.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 07.09.2020 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі за №560/2120/20.
Ухвалою суду від 03.02.2021 провадження у справі поновлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, з 2013 року, виходячи із розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати.
04 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою, в якій просив відповідно до вимог Конституції України, чинного законодавства та рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019 провести перерахунок пенсії за вислугою років виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 03.03.2020 №18-175.
06 березня 2020 року відповідач прийняв рішення №406/03.18, відповідно до якого відмовив в перерахунку пенсії (а.с. 9-10).
Вважаючи порушеним своє право на перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Станом на час призначення позивачу пенсії (2013 рік) питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789).
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789 (в редакції на момент призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому
числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частиною дванадцятою статті 50-1 Закону № 1789 обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому до статті 50-1 Закону № 1789-XII вносились зміни, зокрема, в частині відсоткового розміру пенсії за вислугу років, яка призначалася прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Разом з тим, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Проте, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76), який набрав чинності 1 січня 2015 року, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789 викладена у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому, на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697) та втратив чинність Закон № 1789, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15 грудня 2015 року.
Так, Закон № 1697, в редакції чинній, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, не містив аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 (в редакції Закону № 76), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнано такими, що не відповідає Конституції України.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону № 1697 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019, як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13 грудня 2019 року.
Відтак, з 13 грудня 2019 року Закон № 1697 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Так, судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30.08.2017 №657 (далі, - Постанова КМУ №657), яка набрала чинності 06.09.2017, затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Враховуючи те, що Постанова КМУ №657 є нормою тривалої дії, чинною на час звернення позивача за перерахунком пенсії, то суд вважає, що остання підлягає застосуванню до спірних правовідносин, позаяк є обставиною, що потягнула за собою зміну розміру пенсії працівників прокуратури і є обґрунтованою підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з збільшенням заробітної плати прокурорів.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020 по зразковій справі № 560/2120/20, що повинні бути враховані судом при ухваленні рішення у даній справі, яка є типовою справою.
Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 18-175, виданої 03 березня 2020 року прокуратурою Рівненської області, підвищення заробітної плати за посадою позивача відбулося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Вказана довідка була долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії 04 березня 2020 року (а.с.17).
Проте, відповідачем не здійснений перерахунок пенсії позивача. Більше того, відповідач взагалі заперечує право позивача на такий перерахунок.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка виразилась у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача.
Твердження пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», яка набула чинності 16 січня 2020 року та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, суд до уваги не бере, оскільки позивач в обґрунтування свої вимоги не покликається на вказаний нормативно-правовий акт. Більше того, пунктом 7 такої постанови установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 не може бути застосована для перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Таким чином, частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач у своєму позові зсилається на положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, як на законодавчу підставу перерахунку його пенсії. Однак, суд звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи, вказана норма втратила чинність, а відтак не підлягає застосуванню.
Натомість, спірні правовідносини регулюються частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (у первинній редакції).
Таким чином, підстав для відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, за наявності визначених у частині 20 статті 86 Закону №1697-VII (в первинній редакції) умов і порядку його здійснення, у відповідача не було.
Враховуючи викладене, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплачувати позивачу з 13.12.2019 пенсію за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (в первинній редакції, з врахуванням Рішення Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019), на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 03.03.2020 №18-175, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
З приводу посилань відповідача на форму довідки про розмір заробітної плати суд зауважує, що застосування пенсійним органом суто формального підходу при вирішенні питання про перерахунок пенсійних виплат не відповідає принципу верховенства права, адже аналізуючи надані документи пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми.
У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню/перерахунку пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Покликання відповідача на відсутність затвердженої форми довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій працівників прокуратури та складення наданої позивачем довідки органу прокуратури у довільній формі не може бути підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії, адже, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні №7-р(ІІ)/2019, питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Надана позивачем довідка складена на бланку органу прокуратури, містить обов'язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, якій видано таку довідку. Доказів недійсності вказаної довідки відповідачем до матеріалів справи долучено не було і судом не виявлено.
Отже, зазначена довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури та саме на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії позивача.
Щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та необхідності зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її граничним розміром, то необхідно зазначити, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відповідач відмовляючи позивачу у перерахунку його пенсії зазначив про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, тому спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та щодо обмеження пенсії максимальним розміром, на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Аналогічна правова позиція також викладена у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 за наслідками розгляду зразкової справи №560/2120/20, яке залишено без змін відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачена сума судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. згідно з квитанцією від 25.08.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06 березня 2020 року №406/03.18 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 з 13.12.2019 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 03.03.2020 №18-175, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру та з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 05 березня 2021 року
Суддя К.М. Недашківська