Справа № 420/13621/20
10 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Цемент” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/000042/1 від 29.09.2020 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50073 від 29.09.2020 р.,, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Цемент” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:
(1).Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2020/000042/1 від 29.09.2020 року.
(2).Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2020/50073 від 29.09.2020 року.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
22.07.2019 між позивачем та фірмою Vega Industries LTD був укладений зовнішньоекономічний контракт №CW2295335 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.
Позивач на підставі контракту імпортує товари за кодом 73259100.
Брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної відповідачу була подана електронна митна декларація UA 500500/2020/507878 , де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту, а саме 1,03 долару США за 1 кг нетто, загальна митна вартість 49 820,00 доларів США.
29.09.2020 р. відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50073 та прийняв рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості № UA500500/2020/000042/1 щодо товарів, які були імпортовані відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.07.2020 р. №CW2295335.
В рішенні відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом виходячи з вартості 1,22 долара США за 1 кг нетто (мд ВІД 25.08.2020 Р. № UA110080/2020/004086). Відповідно до рішення відповідача загальна митна вартість товару була визначена в розмірі 58560,00 дол. США.
Після отримання рішення відповідача позивач скористався своїм правом передбаченим МК України, та 30.09.2020 р. подав митну декларацію № UA500500/2020/508104 відповідно до п.7 ст.55 МК України та сплатив митні платежі за митною вартістю товарів, визначеною позивачем: 5 % мита - 70492,56 грн., 20% ПДВ - 296068,75 грн. та забезпечив сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, а саме: мита - 12366,62 грн., 20% ПДВ - 51939,80 грн., всього в розмірі 64306,42 грн., шляхом перерахування коштів.
Отже, відповідно до рішення відповідача та коригування митної вартості, позивач був змушений доплатити до бюджету 64 306,42 грн.
Позивач вважає, що рішення та картка відмови є необґрунтованими та протиправними, оскільки прийнятті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визначення рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.
(б) Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням.
ІІІ. Процедура та рух справи
08.12.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 10.02.2021 р.
10.02.2021 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження по справі.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
22.07.2019 між позивачем та фірмою Vega Industries LTD був укладений зовнішньоекономічний контракт №CW2295335 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.
Позивач на підставі контракту імпортує товари за кодом 73259100.
Брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної відповідачу була подана електронна митна декларація UA 500500/2020/507878 , де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту, а саме 1,03 долару США за 1 кг нетто, загальна митна вартість 49 820,00 доларів США.
Разом з митною декларацію UA 500500/2020/507878 відповідачу надано, договір постачання №CW2295335 від 22.07.2020 р., специфікація №1 до договору №CW2295335, рахунок - фактура №100051343 від 27.08.2020 р., коносамент № АМD200755233 від 07.09.2020 р., коносамент № HLCUEUR2008 CGJS3 від 06.09.2020 р., сертифікат якості № AIAE/LLC-GM/68098/QC від 27.08.2020 р., копія експортної митної декларації країни походження №4744065 від 27.08.2020., сертифікат про походження товару №5810 від 09.09.2020 р., договір №18-12-17 про надання митно-брокерських та експедиційних послуг від 18.12.2017 р., автотранспортна накладна №10252/1 від 23.09.2020 р., автотранспортна накладна №10252/2 від 23.09.2020 р., вагова №РК-27860598 від 25.09.2020 р., вагова №РК-27849222 від 25.09.2020 р., лист ТОВ «ЕТГ-Логістика» від 29.09.2020 р.
29.09.2020 р. відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50073 та прийняв рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості № UA500500/2020/000042/1 щодо товарів, які були імпортовані відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.07.2020 р. №CW2295335.
В рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості товару № UA500500/2020/000042/1 відповідач заначив, що подані документи містять наступні розбіжності:
-в експортній декларації країни відправлення №4744065 від 27.08.2020 р. вказана вартість товару 44054 доларів США, яка відрізняється від заявленої в митній декларації;
-в інвойсі від 27.08.2020 р. №100051343 вказано коносамент від 07.09.2020 р. №AMD 200755233, що не відповідає документу, зазначеному в графі 44 митної декларації;
-в п. 3,.1 зовнішньоекономічного контракту від 22.07.2020 р. №СW 2295335 зазначено, що оплата за товар здійснюється на умовах вказаних в окремих специфікаціях , але специфікація від 22.07.2020 р. №1 в п.3 «Умови оплати» визначені терміни розрахунку 60 календарних днів з дати коносаменту, а в інвойсі в графі «строк платежа» вказана дата 12.10.2020 р.
Також в рішенні зазначено, що з метою оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспекторат» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості по товару є більшим (мд ВІД 25.08.2020 Р. № UA110080/2020/004086) та становить 1,22 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,03 доларів США за кг нетто.
Відповідно до рішення відповідача загальна митна вартість товару була визначена в розмірі 58560,00 дол. США.
Відповідач у зв'язку з вищенаведеним, на його думку, розбіжностями висунув позивачу вимогу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертоною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач, в особі митного брокера ОСОБА_1 після отримання вимоги відповідача щодо надання додаткових документів, надав відповідачу відповідь, що у нього відсутні додаткові документи, крім наданих відповідачу, та попросив здійснити митне оформлення на підставі наданих документів.
Після отримання рішення відповідача позивач скористався своїм правом передбаченим МК України, та 30.09.2020 р. подав митну декларацію № UA500500/2020/508104 відповідно до п.7 ст.55 МК України та сплатив митні платежі за митною вартістю товарів, визначеною позивачем: 5 % мита - 70492,56 грн., 20% ПДВ - 296068,75 грн. та забезпечив сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, а саме: мита - 12366,62 грн., 20% ПДВ - 51939,80 грн., всього в розмірі 64306,42 грн., шляхом перерахування коштів.
Отже, відповідно до рішення відповідача та коригування митної вартості, позивач доплатив до бюджету 64 306,42 грн.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Щодо зазначення відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що -в експортній декларації країни відправлення №4744065 від 27.08.2020 р. вказана вартість товару 44054 доларів США, яка відрізняється від заявленої в митній декларації суд зазначає наступне.
Так, вартість товару, яка зазначена в експортній декларації країни відправлення не може бути вищою за імпорту вартість. Безпосередній продавець товару мав право та усі підстави збільшити ціну придбання товару з урахуванням своїх власних економічних інтересів та маржинальних політик.
Відповідно до п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямком перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч.3,4 ст. 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів).
Отже вищенаведений пункт Методичних рекомендацій передбачає, що посадова особа митного органу повинна здійснювати перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч.3, 4 ст.53 Кодексу повинна здійснювати запит додаткових документів, як це було і зроблено відповідачем, тільки у випадках, якщо є ризик заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.
Таким чином, факт того, що в експортній декларації країни відправлення № №4744065 від 27.08.2020 р. вказана вартість товару 44054 доларів США, яка відрізняється від заявленої в митній декларації, не може виступати, як законна та обґрунтована підстава для коригування заявленої митної вартості.
Щодо зазначення відповідачем у рішенні про зазначення в інвойсі від 27.08.2020 р. №100051343 вказано коносамент від 07.09.2020 р. №AMD 200755233, що не відповідає документу, зазначеному в графі 44 митної декларації.
Разом з митною декларацією позивач подав обидва коносаменти, а саме: коносамент від 07.09.2020 р. № АМD 200755233 та коносамент №HLCUER2008CGJS3 від 06.09.2020 р., що підтверджується митною декларацією, а саме в графі 44 митної декларації наведено перелік документів, які подаються разом із митною декларацією.
Коносамент №HLCUER2008CGJS3 від 06.09.2020 р., є внутрішнім лінійним коносаментом між морськими лініями перевезень.
Позивач подав разом з іншими документами коносамент від 07.09.2020 р. № АМD 200755233, на який є посилання в інвойсі від 27.08.2020 р., а коносамент №HLCUER2008CGJS3 від 06.09.2020 р. позивач подав, як додатковий документ, що підтверджує поставку товару.
Відповідач необґрунтовано вказав, що документи, які визначені в графі 44 митної декларації не відповідають даним в інвойсі, оскільки саме в графі 44 митної декларації вказано коносамент № АМD 200755233, на який є посилання в інвойсі.
Крім того, зазначена відповідачем розбіжність не перешкоджає встановленню митної вартості за основним методом, враховуючи відсутність розбіжностей саме у числових значеннях складових заявленої митної вартості. Тому дана підстава не є обґрунтованою та є протиправною, не підтверджується документально та не зумовлює можливості для відповідача коригувати митну вартість товару.
Щодо зазначення у рішенні про те, що в п. 3,.1 зовнішньоекономічного контракту від 22.07.2020 р. №СW 2295335 зазначено, що оплата за товар здійснюється на умовах вказаних в окремих специфікаціях , але специфікація від 22.07.2020 р. №1 в п.3 «Умови оплати» визначені терміни розрахунку 60 календарних днів з дати коносаменту, а в інвойсі в графі «строк платежа» вказана дата 12.10.2020 р., суд зазначає наступне.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відповідач використав цей факт, як розбіжність для коригування митної вартості товару. Проте відповідач при прийнятті рішення не врахував наступне:
-п.1 специфікації від 22.07.2020 р. №1 до Контракту передбачено, що « 100% вартості товару відповідно до рахунку, виставленого продавцем протягом 60 календарних днів з дати коносаменту;
- коносамент між сторонами був складений 07.09.2020 р.;
-в рахунку-фактурі передбачений строк платежу 12.10.2020 р.
По-перше, контрактом та специфікацією не передбачено обмежень, які б означали, що сторони не можуть змінити терміни оплати в рахунках-фактурах, які були надані позивачем під час митного оформлення.
По-друге , в п.3 специфікації від 22.07.2020 р. №1 до контракту передбачено, що 100% вартості товару відповідно до рахунку, виставленого продавцем , мають бути сплачені протягом 60 календарних днів з дати коносаменту. Отже позивач мав закріплене контрактом право оплатити товар протягом 60 календарних днів з дати коносаменту тобто до 06.11.2020 р. Відповідно, це жодним чином не забороняє позивачу сплатити за товар раніше цього строку - 12.10.2020 р., якщо в нього будуть наявні фінансові ресурси та вільне волевиявлення стосовно цього. При цьому, строк оплати за товар згідно з рахунком-фактурою не виходив за межі строк 60 календарних днів, передбаченого специфікацією, що не є порушення контракту та не може бути використане відповідачем як підстава для коригування митної вартості товару.
Таким чином, суд робить висновок, що наведені вище підстави, які були використані відповідачем для коригування митної вартості є необґрунтованими та протиправними.
В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.
Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Отже, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду них товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митої вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.
За таких обставин, впродовж розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Таким чином, суд робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів UA UA500500/2020/000042/1 від 29.09.2020 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50073 від 29.09.2020 р. є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач до суду надав платіжні доручення №4668 від 23.10.2020 р. про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2118,00 грн.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2020/000042/1 від 29.09.2020 року.
3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2020/50073 від 29.09.2020 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Цемент”, судовий збір в розмірі 2118 (дві тисячі сто вісімнадцять),00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Цемент”, адреса: 65055, м. Одеса, вул. Хуторська, буд.70, код ЄДРПОУ 31519010.
Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459.
Суддя О.Я. Бойко
.