Справа № 420/3211/21
09 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невчасної виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки та індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки з 17.07.2019 по 26.02.2021 (5690 днів) виплат належних позивачу сум по день фактичного розрахунку; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати позивачу довідку про нараховане грошове забезпечення за два календарних місяці служби перед звільненням з 17.07.2019 за травень та червень 2019 р. для розрахунку середньоденного заробітку.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невчасної виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки та індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 слід відмовити.
З огляду на матеріали позовної заяви, військовою частиною НОМЕР_1 26.02.2021 виплачено компенсацію в розмірі 41553,73 грн на виконання рішення ООАС від 15.07.2020 № 420/4095/20.
Отже позивач, зважаючи на те, що військова частина не провела з ним при звільненні з військової служби остаточний розрахунок, вважає порушеним свої права та інтереси, що зумовило його звернутися до суду із даним позовом.
Судом встановлено, що рішенням ООАС від 15.07.2020 № 420/4095/20 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 ОСОБА_1 та щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 17.07.2019; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 11.06.2015 по 17.07.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 17.07.2019.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Не зважаючи на те, що позивачем по-різному сформулювало позовні вимоги в п. 1 прохальної частини даного позову, та у справі № 420/4095/20, - фактично позивачем пред'явлено вимоги однакового змісту, для вирішення яких потребується встановлення одних й тих саме підстав, а також застосування одних й тих самих норм матеріального права. При цьому, порушений суб'єктом владних повноважень інтерес позивача вже відновлено в судовому порядку (справа № 420/4095/20), у зв'язку із чим повторний розгляд тотожного спору є недопустимим.
Крім того, в вивчивши матеріали адміністративного позову в решті позовних вимог, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без руху.
Так, відповідно до п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зі змісту адміністративного позову неможливо встановити, на захист якого матеріально-правового інтересу пред'явлено позову вимогу про зобов'язання військової частину НОМЕР_1 надати позивачу довідку про нараховане грошове забезпечення за два календарних місяці служби перед звільненням з 17.07.2019 за травень та червень 2019 р. для розрахунку середньоденного заробітку, рівно як і спір, що передував пред'явленню цієї вимоги, та який позивач бажає вирішити в суді адміністративної юрисдикції.
В контексті приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку, а обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004) у загальносоціологічному значенні категорія «інтерес» розуміється як об'єктивно існуюча і суб'єктивно усвідомлена соціальна потреба, як мотив, стимул, збудник, спонукання до дії; у психології - як ставлення особистості до предмета як до чогось для неї цінного, такого, що притягує. В юридичних актах термін «інтерес», враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об'єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.
У п.3.4 цього ж Рішення зазначено, що, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Таким чином, адміністративний позов підлягає коригуванню в частині п. 3 прохальної частини позовних вимог. Так, у разі, якщо позивач мав намір заявити клопотання про витребування доказів (довідки про нараховане грошове забезпечення за два календарних місяці служби перед звільненням), то відповідне клопотання належить заявити за правилами ст. 80 КАС України, а не шляхом пред'явлення позовної вимоги, якою вирішується спір по суті. При цьому надання відповідного доказу (в даному випадку довідки для цілей розрахунку середньоденного грошового забезпечення) в межах розглядуваного спору повинно відбуватися на адресу суду, а не на адресу учасника справи.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невчасної виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки та індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині відмови у відкритті провадження шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк