Справа № 420/323/21
03 березня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Сердюк І.С.
сторін:
позивач: Нєнов І.І. (представник за ордером)
відповідач: Тутейко А.В. (в порядку самопредставництва)
третя особа: не з'явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання відповідача про закриття провадження у справі,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «КАЙМАН-К» до Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправними дії щодо складення розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних приватним підприємством «КАЙМАН-К» державі Україна внаслідок самовільного використання надр та технічного звіту земельного аудиту третьої особи, про які зазначено у листі Державної екологічної інспекції в Одеській області № 5115/02 від 24.12.2020р.
Ухвалою від 15.01.2021р. прийнято до розгляду позовну заяву приватного підприємства «КАЙМАН-К»; відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті; зобов'язано Державну екологічну інспекцію в Одеській області надати до суду письмові докази по справі.
Ухвалою суду від 28.01.2021 р. замінено відповідача по справі з Державної екологічної інспекції в Одеській області на його правонаступника Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області); розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою суду від 02.02.2021 р. призначено судове засідання по справі на 15.02.2021р. о 12 год. 00 хв.; визначено, що розгляд справи буде проводитися в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 15.02.2021р., яка занесена до протоколу засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області; в судовому засіданні оголошено перерву до 03.03.2021р. 09 год. 20 хв.
01.02.2021р. (вх. № 4790/21) від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що предмет і підстави позову (порушене право) зводяться фактично до оскарження дій та рішень органу досудового розслідування в кримінальному провадженні, в зв'язку з чим справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому зазначено, що групою слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160000000989, відомості про яке внесено до ЄРДР 23.10.2019р. за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.239-1 КК України, ч. 4 ст. 240 КК України, ч.1 ст. 254 КК України. В рамках зазначеного кримінального провадження органом досудового розслідування перевіряються обставини можливого порушення службовими особами ПП «КАЙМАН-К» встановлених правил використання надр, яке створило небезпеку для життя, здоров'я людей та довкілля, що спричинило тяжкі наслідки, обставини можливого незаконного заволодіння службовими особами ПП «КАЙМАН-К» ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля, обставини можливого без господарського використання службовими особами ПП «КАЙМАН-К» земель, що спричинило тривале заниження їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, порушення структури ґрунту.
Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, як спеціалісти у кримінальному провадженні, діють не як суб'єкти владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, а як учасники кримінального провадження у розумінні КПК, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Спеціалісти у кримінальному провадженні під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, а тому оскарження таких діянь має відбуватись виключно за правилами, встановленими КПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Представник позивача щодо закриття провадження у справі заперечував.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про нявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.08.2020р. постановою слідчого групи слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Цінського Андрія Сергійовича залучено особу в якості спеціаліста під час досудового розслідування та його участі у проведенні слідчих (розшукових) дій (т.1, а.с. 93-97), якою залучено в рамках кримінального провадження № 12019160000000989 від 23.10.2019р. в якості спеціаліста:
заступника начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в Одеській області Кісе Ірину Федорівну;
провідного спеціаліста - інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в Одеській області Грабовик Марину Михайлівну;
державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Одеській області Церну Андрія Сергійовича;
заступника начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Бондарчука Михайла Петровича, для надання консультацій під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань та навичок, для надання безпосередньої технічної допомоги та прийнятті участі у проведенні слідчих (розшукових) дій, в тому числі для визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.
07.08.2020р. (вих. № 4/1-10803) Головним управлінням Національної поліції в Одеській області направлено лист на адресу Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (т.1, а.с. 98-103), в якому зазначено про необхідність здійснення розрахунку розміру відшкодування збитку, який заподіяно державі внаслідок самовільного користування надрами ПП «КАЙМАН-К».
16.11.2020р. (вих. № 4/1-15101) слідчим групи слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Цінським А.С. направлено на адресу Державної екологічної інспекції в Одеській області, з метою здійснення розрахунку завданої шкоди, матеріали геодезичних вишукувань, а також результати проведення лабораторних досліджень піщаних сумішей, вилучених на ділянці надр «Родовище - Біляївське, Ділянка - Центральна», що в межах Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області (т.1, а.с. 104).
23.11.2020р. (вих. № 4550/12) Державною екологічною інспекцією в Одеській області направлено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами ПП «КАЙМАН-К» на ділянці надр «Родовище - Біляївське, Ділянка - Центральна», що в межах Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с. 105).
24.12.2020р. (вих. № 5115/02) Державною екологічною інспекцією в Одеській області за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача повідомлено, що постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Цінського А.С. з урахуванням приписів ст. 71 КПК України державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області було залучено до участі в кримінальному провадженні №12019160000000989 від 23.10.2019р. в якості спеціалістів, якими у 2020р. проведено Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних Державі Україна внаслідок самовільного використання надр, відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 303 від 29.08.2011р., та розраховано збитки завдані Державі Україна ПП «КАЙМАН-К». При цьому зазначено, що вихідні дані для здійснення розрахунку взяті з технічного звіту земельного аудиту третьої особи та інших матеріалів, які були направлені органом досудового розслідування на адресу Інспекції (т.1, а.с. 26-27).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим засадам.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Однак, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.
Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За змістом ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), слідчий, прокурор уповноважені збирати докази в порядку, передбаченому чинним законодавством. Під час проведення слідчих дій слідчий, прокурор наділені дискреційним правом щодо залучення спеціаліста, який з цього моменту є учасником кримінального провадження, правовий статус такої особи визначено Кримінальним процесуальним кодексом України
Згідно п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті.
Судом встановлено, що у цій справі спір стосується розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних приватним підприємством «КАЙМАН-К» державі Україна внаслідок самовільного використання надр та технічного звіту земельного аудиту третьої особи, про які зазначено у листі Державної екологічної інспекції в Одеській області № 5115/02 від 24.12.2020р., що складено спеціалістами, залученими Головним управлінням Національної поліції в Одеській області в якості спеціалістів під час досудового розслідування та участі у проведенні слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження № 12019160000000989 від 23.10.2019р. для надання консультацій під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань та навичок, для надання безпосередньої технічної допомоги та прийнятті участі у проведенні слідчих (розшукових) дій, в тому числі для визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.
Правовий статус спеціаліста визначено КПК України, відповідно до якого спеціаліста віднесено до складу учасників кримінального провадження (п. 25 ч. 1 ст. 3, ст. 71).
За таких обставин, правомірність дії щодо складення розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних приватним підприємством «КАЙМАН-К» державі Україна внаслідок самовільного використання надр та технічного звіту земельного аудиту третьої особи, про які зазначено у листі Державної екологічної інспекції в Одеській області № 5115/02 від 24.12.2020р. осіб, залучених в якості спеціалістів в рамках кримінального провадження, так само як і безпосередньо правомірність чи протиправність такого залучення підлягає дослідженню у порядку, визначеному КПК України, а отже, компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд таких питань є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 у справі № 826/818/16, від 25 лютого 2020 року у справі №826/6293/16 та від 25 березня 2020 року у справі №826/1767/16.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимоги позивача спрямовані саме на визнання протиправними дій відповідача щодо складання розрахунку та технічного звіту земельного аудиту. Водночас, сам по собі розрахунок складений посадовими особами відповідача не за наслідками проведення перевірки в межах реалізації відповідачем публічно-владних управлінських функцій, оскільки останні у спірних правовідносинах діяли як спеціалісти, залучені в в рамках кримінального провадження № 12019160000000989 від 23.10.2019р.
Суд зазначає, що дотримання порядку збирання доказів органами досудового розслідування, у тому числі й залучення спеціаліста, є предметом перевірки під час розгляду справи судом у порядку кримінального судочинства.
За змістом положень ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (стаття 94 Кримінального процесуального кодексу України).
Відтак, прерогатива перевірки дотримання порядку збирання доказів у кримінальному провадженні надана саме відповідним уповноваженим суб'єктам у межах кримінального провадження і регулюється виключно нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, незгода особи із наслідками проведення спеціалістами Державної екологічної інспекції в Одеській області під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження може бути висловлена у цьому провадженні.
Оскільки розрахунок не має ознак індивідуального акту, визнання протиправним такого документа не призведе до поновлення порушеного права, а розгляд даної позовної вимоги не належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання розрахунку та технічного звіту земельного аудиту в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів кримінального провадження та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами її розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Закріплене у вказаній нормі «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France, заява № 88/1991/340/413).
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 р. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) 2. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене, враховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 243, 248, 295, 297 КАС України, суд
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі, - задовольнити.
Закрити провадження у справі № 420/323/21 за позовною заявою приватного підприємства «КАЙМАН-К» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в одеській області (65014, м. Одеса, вул. Еврейська, 14; код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними дій щодо складення розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних приватним підприємством «КАЙМАН-К» державі Україна внаслідок самовільного використання надр та технічного звіту земельного аудиту третьої особи, про які зазначено у листі Державної екологічної інспекції в Одеській області № 5115/02 від 24.12.2020р.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.2 ст. 239 КАС України).
Роз'яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку кримінального судочинства.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.03.2021 р.
Суддя Г.П. Самойлюк
.