Справа № 420/14332/20
09 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді:
Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 19 039,14 грн.,-
До суду 15 грудня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 19 039,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 14 684, 66 грн., заборгованість з військового збору, яка виникла в результаті проведення документальної позапланової перевірки на загальну суму 4 354, 38 грн. Також відповідачу була нарахована пеня на суму 00 грн. 10 коп.
Ухвалою від 05 січня 2021 року після отримання відповіді на запит Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено пере судове засідання на 16 лютого 2021 року.
На відкрите судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка. До суду 16 лютого 2021 представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач або його представник на відкрите судове засідання двічі не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через оголошення на сайті судова влада та до суду повернулась судова повістка з відміткою поштового відділення «Адресат відсутній, не проживає».
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідно до приписів ч. 1 ст. 130 КАС України.
Відповідач відзив на позов не надав, також не повідомив суд про поважність причини нез'явлення в судове засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 04 березня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в ГУДПС в Одеській області.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості до бюджету станом на 25.06.2020 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг у розмірі 19 039,14 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб у сумі 14684,66 грн. та військовий збір у розмірі 4354,48 грн.
Так, суд встановив, що податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування виникла в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої складено акт за № 405/15-32-13-05/ НОМЕР_1 від 03.03.2018 року, яким встановлено заниження відповідачем податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті платником податків самостійно в сумі 11 611, 65 грн., з підстав не відображення у складі оподатковуваного доходу за 2016 рік дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна в розмірі 232233 грн. та не сплачено суму податку на доходи фізичних осіб з цієї суми.
Вказаний акт направлено на адресу відповідача, про що свідчить квитанція та поштове повідомлення про вручення (а.с. 28).
Суд встановив, що на підставі вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0155921305 від 23 березня 2018 року про нарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 11 611, 65 грн., застосовування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2902, 91 грн. (а.с. 29), № 0155961305 від 23 березня 2018 року про нарахування військового збору на суму 3483, 50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 870, 88 грн. (а.с. 30) та №0155951305 від 23.03.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн. за не подачу декларації (а.с.31).
Податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача, про що свідчать квитанція та повідомлення про повернення поштового відправлення.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 17 квітня 2018 року № 49449-17 (а.с. 15).
Вказаний податковий борг не був сплачений відповідачем, що підтверджено розрахунком податкового боргу та обліковою карткою платника податків, що послугувало причиною звернення до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пп. 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки встановлено заниження відповідачем податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті платником податків самостійно в сумі 11 611, 65 грн., з підстав не відображення у складі оподатковуваного доходу за 2016 рік дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна в розмірі 232233 грн. та не сплачено суму податку на доходи фізичних осіб з цієї суми, що послугувало підставою для нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, зазначених у цій статті кодексу.
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Суду не надані докази щодо оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або судовому порядку.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивач зазначив, що контролюючим органом було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 17 квітня 2018 року № 49449-17 (а.с. 15).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Статтею 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 19 039,14 грн., яка належить стягненню на користь позивача в судовому порядку.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 зазначеної статті Кодексу докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Одеській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв'язку з чим належать задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 19 039,14 грн., - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму податкової заборгованості:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 14 684,66 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 66 копійок) на бюджетний рахунок UA 328999980000033115341015009, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, КБК 11010500, отримувач коштів УК у м. Одесі / Суворівський район/11010500.
- З військового збору у сумі 4354, 48 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 48 копійок) на бюджетний рахунок UA 978999980000031116063015009, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, КБК 11011100, отримувач коштів УК у м. Одесі / Суворівський район/11011000.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Cуддя Л.Р. Юхтенко
.