Справа № 420/3238/21
09 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання протиправними дій та скасувати постанову №6353152 від 02.02.2021 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду 04 березня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, в якому позивачка просить:
- визнати протиправним дії приватного виконавця Клименко Романа Васильовича з приводу зазначення в постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника адресу: АДРЕСА_1 та скасувати постанову від 02.02.2021 року №6353152 винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису №37431, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.
Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Суд зазначає, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 не відповідає приписам ч.1 ст.5 КАС України, оскільки позивачкою пункт третій прохальної частини позовної заяви про визнання незаконними дій та скасування постанови викладено суцільним текстом без конкретизації та поділу на підпункти (оскарження дій та оскарження постанови не є взаємопов'язаними вимогами), що викликає складнощі у розумінні прохальної частини позовної заяви. Також, суд звертає увагу позивачки, що суд не може скасовувати акт індивідуальної дії не визнавши його протиправним.
Таким чином, позивачці необхідно привести прохальну частину позовної заяви у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України.
Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
Позивачка зазначає у якості третіх осіб - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, однак не зазначає на боці позивача чи відповідача виступають вказані особи, а також не зазначає чи заявляють або не заявляють вказані треті особи самостійні вимоги щодо предмета спору.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є дії приватного виконавця ОСОБА_2 з приводу зазначення в постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника адресу: АДРЕСА_1 , а також правомірність винесення постанови від 02.02.2021 року №6353152.
Суд зазначає, що вказані вимоги не є взаємопов'язаними, а тому за кожну з них у відповідності до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» необхідно сплачувати судовий збір у встановленому Законом розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270,00 гривень.
Судом встановлено, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №79 від 04.03.2021 року.
Таким чином, позивачка повинна доплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до ст.118, ч.1 ст.119, ч.1, ч.2 ст.122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст.287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що позовна заява може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову та повідомлення приватного виконавця позивачка отримала 02.02.2021 року.
При цьому, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду - 04.03.2021 року.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачкою 10-ти денного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, позивачці необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
В порушення зазначених норм, позивачкою не надано належним чином засвідчених копій доказів доданих до позовної заяви.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачка помилково у позовній заяві посилається на норми ЦПК України, оскільки порядок здійснення судочинства в адміністративний судах регламентує Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачці строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом оформлення позовної заяви у відповідності до вимог ст.160, 161 КАС України, надання до суду: оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначити причини поважності пропуску строку, у разі їх наявності, та надати підтверджуючі докази; належним чином засвідчених копій доказів доданих до позовної заяви.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання протиправними дій та скасувати постанову №6353152 від 02.02.2021 року. - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов