справа№380/12499/20
10 березня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ековей Вейст Менеджмент” до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ековей Вейст Менеджмент”, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Західного офісу Держаудитслужби щодо не надання письмового висновку на заперечення на Довідку зустрічної звірки від 20.08.2020 №06-35/55;
зобов'язати Західний офіс Держаудитслужби прийняти до розгляду заперечення на Довідку зустрічної звірки від 20.08.2020 №06-35/55 та надати відповідний висновок.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено зустрічну звірку позивача з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операції та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку з Департаментом розвитку та експлуатації житлового господарства Львівської обласної державної адміністрації. За результатами зустрічної звірки складено довідку №06-35/55 від 20.08.2020. Листом від 31.08.2020 №0520 повернуту таку на адресу Західного офісу Держаудитслужби.
При цьому, із фактами, викладеними в матеріалах зустрічної звірки позивач не погодився, у зв'язку із зауваженнями до змісту Довідки зустрічної звірки №06-35/55, а також порядку проведення такої зустрічної звірки.
Позивачем користуючись своїми правами у встановлені законодавством терміни надіслано відповідачу заперечення та зауваження №0555 від 07.09.2020 до Довідки зустрічної звірки від 20.08.2020 №06-35/55.
Листом відповідача від 09.09.2020 №06-15м/4874-2020 повідомлено позивача, що Порядком №550 від 20.04.2006 не передбачено розгляд заперечень до довідок зустрічних звірок, відтак відсутні підстави для розгляду наданих заперечень.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки посадовими особами невиконанні дії, які повинні були і могли вчинити відповідно до покладених на них посадових обов'язків згідно із законодавством України, порушує законні права та інтереси останнього на належний та обґрунтований розгляд поданих ним заперечень та долучення таких заперечень та висновків на такі до довідки зустрічної звірки. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 30.12.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.02.2021 представником відповідача подано відзив на адміністративний позов.
Відповідач проти позову заперечує з підстав того, що за результатами проведеної зустрічної звірки в ТОВ “Ековей Вейст Менеджмент” складено довідку від 20.08.2020 №06-35/55 перший-третій примірник якої надіслано рекомендованим листом від 20.08.2020 №06-15/4537-2020 на адресу Товариства для ознайомлення та підписання. Однак, станом на 01.09.2020 Товариством не повернуто перший-третій примірники довідки зустрічної звірки, в зв'язку з чим складено акт відмови від підпису від 01.09.2020 в 4-х примірниках, один з яких надіслано Товариству листом від 01.09.2020 №4674-2020.
З вищенаведеного випливає, що позивач не підписував довідку із запереченнями чи застереженнями та не повернуто довідок у встановлений Порядком строк. Відтак, подання наступних заперечень на довідку зустрічної звірки є неправомірними і відповідач не зобов'язаний розглядати ці заперечення.
Також зазначає, що зустрічна звірка не є контрольним заходом та її проведення не спричиняє жодних наслідків для прав, свобод та інтересів позивача.
Крім того, довідка зустрічної звірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Довідка зустрічної звірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом можливі порушення вимог законодавства суб'єктом господарювання, документом на основі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка довідки зустрічної звірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо її складання, викладення у ній висновків зустрічної звірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такої довідки зустрічної звірки.
Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
23.02.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження відповідача про те, що позивачем не повернуто копії примірників довідки зустрічної звірки із запереченням та застереженнями цілком і повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме засвідченою копією листа від 31.08.2020 №0520 та копією поштової квитанції про направлення такого.
Відповідачем фактично визнається той факт, що надана відповідь щодо відсутності підстави для розгляду поданих заперечень, у зв'язку із відсутністю передбаченої процедури розгляду - є незаконною, оскільки самим же відповідачем у відзиві визнається що підписання та вручення підприємству довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначений для акт ревізії. При цьому, відповідачем в цій частині жодним чином не спростовується обґрунтування позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині ненадання висновку на подані заперечення.
Щодо тверджень відповідача, що позивач не вказується які права та інтереси відповідач порушив своєю бездіяльністю, то такі не можуть братись до уваги, оскільки відповідач даним обґрунтуванням фактично визнає факт своєї бездіяльності, однак зазначає, що така бездіяльність не порушує права та інтереси позивача.
Враховуючи вищевикладене, поданий відповідачем відзив не спростовує доводи та обґрунтування позивача, лише підтверджує законність позовних вимог останнього. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
02.03.2021 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому наведені аргументи аналогічно зазначені у відзиві, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Західним офісом Держаудитслужби проведено зустрічну звірку у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Ековей Вейст Менеджмент” з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку з Департаментом розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.
За результатами зустрічної звірки складено Довідку №06-35/55 від 20.08.2020.
Листом від 31.08.2020 №0520 позивачем повернуто матеріали зустрічної звірки та зазначено, що з матеріалами зустрічної звірки не погоджується, у встановлені законодавством терміни будуть надіслані заперечення та зауваження до Довідки зустрічної звірки від 20.08.2020 №06-35/55.
Позивачем згідно з Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, подано відповідачу відповідні заперечення від 07.09.2020 року №0555.
Листом від 09.09.2020 №06-15м/4874-2020 відповідачем повідомлено позивача про відмову у розгляді заперечень на Довідку, пославшись на те, що Порядком №550 не врегульовано процедуру розгляду таких заперечень, оскільки зустрічна звірки не є контрольним заходом, а позивач не є об'єктом контролю.
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затверджено постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року.
Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).
Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
До складу органів Державної аудиторської служби України належать Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи, у тому числі Західний офіс Держаудитслужби, який є Відповідачем у цій справі.
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи є юридичними особами публічного права, вони мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-ХІІ “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2939-ХІІ).
Цим Законом встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, затверджений Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого (далі також - Порядок № 550).
Частиною другою статті 15 Закону № 2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Статтею 11 Закону № 2339-ХІІ передбачено, що зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 12 статті 10 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю має право проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 550 зустрічна звірка це - метод документального та фактичного підтвердження у підприємств, установ та організацій виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю.
Пунктом 26 Порядку №550 встановлено, що з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю органами державного фінансового контролю можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях.
Для проведення зустрічної звірки посадовій особі органу державного фінансового контролю видається направлення встановленого Держаудитслужбою зразка за підписом керівника, скріпленим печаткою відповідного органу державного фінансового контролю.
За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий та третій примірники якої долучаються до відповідних примірників акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка. Підписання та вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначений для акта ревізії.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Західним офісом Держаудитслужби за результатами проведеної зустрічної звірки в ТОВ “Ековей Вейст Менеджмент” складено довідку від 20.08.2020 №06-35/55 перший-третій примірник якої надіслано рекомендованим листом від 20.08.2020 №06-15/4537-2020 на адресу Товариства для ознайомлення та підписання. Станом на 01.09.2020 примірники довідки зустрічної звірки не повернені, про що складено акт про відмову від підпису довідки директором.
Таким чином судом встановлено що дії відповідача під час проведення зустрічної звірки вчинено з дотриманням вимог “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами.
Суд зазназначає, що довідка зустрічної звірки не є документом, що створює правові наслідки для суб'єкта інспектування, але документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для “законної вимоги” контролюючого органу на адресу підконтрольного суб'єкту або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави.
За змістом частини першої статті 13 Закону № 2939-XII дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.
Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.
У пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначено, що “конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом”.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Висновки, викладені у акті або ж довідці зустрічної звірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
Висновки, викладені у довідці, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки Довідки.
Отже, предметом оскарження відповідно до статті 13 Закону № 2939-XII є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.
З урахуванням того, що суб'єкти владних повноважень, в тому числі контролюючі органи, можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, лише обов'язкові до виконання рішення компетентного органу (наприклад вимога) можуть породжувати правові наслідки для відповідних осіб. Довідка зустрічної звірки таких наслідків не породжує, оскільки містить лише опис певних обставин, які можуть бути покладені в основу майбутніх дій та рішень контролюючого органу, аналіз правової природи яких є обов'язковим при визначенні того, чи породжують вони правові наслідки для особи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір, витрати на правничу допомогу) відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Гулкевич І.З.