про відмову у видачі судового наказу
10 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/247/21
Суддею Господарського суду Чернігівської області Фесюрою М.В., розглянуто в порядку наказного провадження матеріали заяви вих.№338 від 05.03.21
Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКОР ХОЛДИНГ", вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592, код ЄДРПОУ 36279482, поштова адреса: м. Прилуки, а/с-17, Чернігівська область, 17501
до Приватного підприємства "ГЕО ГРАФ", вул. Гетьмана Полуботка, буд. 74-А, офіс 1, м.Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 38270874,
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 30 000 грн за Договором від 12.08.2019 року №001р-/1208/19 НТП на проведення робіт із землеустрою.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІКОР ХОЛДИНГ" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про відшкодування збитків внаслідок порушення Приватним підприємством "ГЕО ГРАФ" умов укладеного між сторонами Договору 12.08.2019 року №001р-/1208/19 НТП на проведення робіт із землеустрою.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так судом встановлено, що заявник просить стягнути 30 000 грн збитків завдані неналежним виконанням боржником обов'язків по Договору 12.08.2019 року №001р-/1208/19 НТП на проведення робіт із землеустрою.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно із п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл.82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Так суд зазначає, що хоча й вимога про стягнення збитків у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основними зобов'язаннями за Договором.
Враховуючи те, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а збитки (упущена вигода) за своєю природою не є заборгованістю за договором із огляду на викладене вище, то суд вважає, що у видачі наказу слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно із частиною 2 статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статтями 147, 148, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі частини 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернігівської області у 10-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/