ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
04 березня 2021 року Справа № 922/4236/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кукульника Віктора Васильовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до: Приватного підприємства "ТРАСТ-ЮА", код ЄДРПОУ 41717741, вул. Гончарова, 46, м. Гола Пристань Херсонської області,
про стягнення боргу за перевезення в сумі 61 353,96 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Фізична особа-підприємець Кукульник Віктор Васильович звернулась до суду з позовом про стягнення Приватного підприємства "ТРАСТ-ЮА" боргу за перевезення на загальну суму 61353,96 грн, крім того позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати: 2102,00 грн судового збору, 6500,00 грн на правничу допомогу та в разі задоволення позову ще 3000,00 грн у якості відшкодування гонорару успіху.
Позивачем позовну заяву було надіслано на адресу Господарського суду Харківської області. Ухвалою від 31.12.2020 Господарський суд Харківської області передав матеріали справи за територіальною підсудністю за місцем реєстрації відповідача - до Господарського суду Херсонської області.
Ухвалою від 16.01.2021 суд постановив відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив перше засідання по справі на 16 лютого 2021 року, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, встановив позивачу строк для надання суду додаткових доказів та відповіді на відзив - 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
До суду повернулася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.01.2021 яка надіслана на адресу відповідача з відміткою поштового відділення зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Позивачем надіслано до суду клопотання про слухання справи без участі його представника, за наявними у справі документами.
У зв'язку з першою неявкою відповідача в судове засідання Господарський суд відклав перше засідання по справі на 04.03.2021.
В судове засідання 04.03.2021 представники сторін не з'явились, за результатами відстеження поштового відправлення, яке було надіслано на адресу відповідача, на сайті "Укрпошти" 24.02.2021 відправлення не вручене під час доставки (75600, м.Гола Пристань, Україна).
І. Позиція позивача:
Позивач стверджує, що між ним ФОП Кукульником В.В. як перевізником та відповідачем ПП «ТРАСТ-ЮА" укладено договір перевезення вантажу № б/н., що підтверджується Заявкою на перевезення вантажу від 12.10.2020 на умовах, що прийняті перевізником.
Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно ч.2 ст.639 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч.І ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка відправила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Укладена сторонами Заявка за своєю правовою природою та істотними умовами є договором перевезення. Так, статтею 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що договір про переведення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення: місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами. Стосовно дотримання письмової форми договору, то змінами внесеними до ЦК України Законом № 675-VIII від 03.09.2015р., електронні документи (в т.ч. надіслані електронною поштою) прирівняні до таких, що виготовлені в письмовій формі. Відповідно до ч.І. ст. 205 (в редакції згаданого Закону), - правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.І ст.207 ЦК України, - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Отже, ЦК України розглядає електронний документ лише як певний технічний засіб передачі письмової форми правочину, а не як окрему форму.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передача майна або вчинення іншої дії, - визначено ч.2 ст.640 ЦКУ, - договір є укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини 3 ст.909 ЦК України, - укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). На підтвердження укладання договору перевезення була виготовлена міжнародна товаротранспортна накладна CMR А№462504. За загальними правилами, що склалися в галузі міжнародних автомобільних перевезень, найменування експедитора в накладній не відображається.
Відповідно до умов Заявки ФОП Кукульник В.В. виконав міжнародне перевезення вантажу за маршрутом м. Дніпро - м. Штайнц (земля Штирія, Австрія). Належне виконання перевезення підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в CMR та наявністю відтиску штампу та відпису відповідальної особи вантажоодержувача в графі 24 накладної.
Вартість перевезення, згідно пункту «Ставка та форма оплати» Заявки, - 1850,00 євро. За змістом цього ж пункту, повна оплата перевезення здійснюється протягом 5-7 банківських днів після отримання коректно оформлених оригіналів документів (без конкретизації).
Документи, що є підставою для здійснення оплати 16 жовтня 2020 року, на вимогу замовника, були направлені на ім'я уповноваженої особи ПП «ТРАСТ-ЮА» Васильєвої О.В. поштовим перевізником ТОВ «НОВА ПОШТА» за експрес-накладною №59000570605812. За даними сервісу відстеження НОВОЇ ПОШТИ, що обліковується у вільному доступі в мережі Інтернет за адресою: https://novaposhta.ua/tracking, вказане поштове відправлення було отримане адресатом 19 жовтня 2020 р. Пізніше, приймаючи до уваги те, що ТОВ «ТРАСТ-ЮА» не надало перевізнику доказів на підтвердження повноважень Васильєвої О.В. на отримання документів, що могло стати перешкодою для проведення розрахунків, 16 жовтня 2020 р. документи на оплату були направлені повторно рекомендованим листом №8960009973870. Враховуючи те, що перелік документів в Заявці конкретизований не був - документи направлялися без опису вкладення. Судова практика показує, що позивач повинен довести, що він направив документи на оплату, а їх достатність чи недостатність для здійснення оплати доводиться іншою стороною. Так, у справі №920/99/17, де відповідач так стверджував, що «оригінали документів, що є підставою для оплати послуг відповідно до умов договору, ним не отримані», Верховний Суд у складі колегії КГС, не звернув уваги на відсутність опису вкладення чи ін., акцентувавши свою увагу, виключно, на обставинах направлення документів перевізником та отримання їх замовником перевезення.
За даними сервісу відстеження Укрпошти, що обліковується в мережі Інтернет за адресою https://track.ukrposhta.ua/tracking UA.html, вказане поштове відправлення було вручене представнику адресата за довіреністю 24 листопада 2020 р. З наступного дня - 25 листопада 2020 р. сім банківських днів, встановлених для оплати, минули 03 грудня 2020 р.
Втім, оплата проведена не була. З наступного дня, - 04 грудня 2020 року грошове зобов'язання ПП «ТРАСТ-ЮА» на суму 1850,00 евро, вважаємо простроченим.
Відповідно ст.533 ЦК України, - грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інший порядок не встановлений. Однак, за звичаями, що склалися в галузі міжнародних перевезень, використовується курс євро до гривні, встановлений НБУ на дату завантаження або розвантаження. Сторони усно погодили, що буде використовуватися курс НБУ, встановлений на дату завантаження. Дата завантаження, як видно з графи 4 накладної CMR, - 01 жовтня 2020 р. Курс НБУ на вказану дату становив 33,1643 грн. за 1,00 Євро. Таким чином загальна сума платежу 1850,00 евро у перерахунку на гривні склала 61353,96 грн. Саме на таку суму був висталений рахунок. Оплата вказаної суми, як було зазначено вище, здійснена не була.
Відповідно до ст. 193 ГК України, - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Укладена сторонами Заявка за своєю правовою природою та істотними умовами є договором перевезення (див. Постанову у справі №910/4958/18). Сторонами договору є замовник перевезення (експедитор) та перевізник. На підтвердження укладення договору перевезення, відповідно до ч.3 ст.909 ЦКУ складено накладну CMR. Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України, - за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, - за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Обов'язки відправника по оплаті, згідно Заявки, узяті на себе замовником перевезення ПП «ТРАСТ-ЮА». Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст.ст.909, 916 ЦК України, ст.13 КДПВ та умови Заявки в частині виконання ним зобов'язання оплатити надану послугу перевезення.
З метою ознайомлення з матеріалами справи, досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви та юридичного супроводу справи в суді та на стадії примусового виконання судового наказу, позивачем понесені попередні витрати на правову допомогу адвоката у сумі 65000,00 грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних Договором про правову допомогу: 1300,00 грн. - за огляд, вивчення та попередню оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням, 100,00 грн. - за проведення переговорів на предмет повернення боргу, 2700,00 грн. - за підготовку заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, проведення арифметичних розрахунків; 2400,00 грн. - за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи її повного юридичного супроводу, в т.ч. забезпечення виконання судового рішення. У Договорі про правову допомогу сторони домовилися про премію (гонорар успіху) який повинен бути сплачений адвокату у випадку вирішення спору на користь клієнта. Гонорар успіху складає 3000,00 грн. (практика у Постанові Великої Палати ВС від 12 травня 2020 р. у справі №904/4507/18).
ІІ. Позиція відповідача:
Відповідачем не надано заяв по суті справи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою реєстрації Відповідача - Приватного підприємства "ТРАСТ-ЮА", код ЄДРПОУ 41717741, значиться: вул. Гончарова, 46, м. Гола Пристань Херсонської області, (а.с. 22).
Ухвала про відкриття провадження була направлена 18.01.2021 на адресу відповідача: вул. Гончарова, 46, м. Гола Пристань Херсонської області,75600, однак вона була повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
У зв'язку з першою неявкою відповідача в судове засідання Господарський суд відклав перше засідання по справі, надіслав на адресу відповідача ухвалу з повідомленням про дату наступного судового засіданні.
В судове засідання 04.03.2021 представник відповідача вдруге не з'явився, за результатами відстеження поштового відправлення, яке було надіслано на адресу відповідача, на сайті "Укрпошти" значиться наступна інформація - 24.02.2021 відправлення не вручене під час доставки (75600, м. Гола Пристань, Україна).
Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування) особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.
В той же час суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення:
Судом встановлено, що між позивачем ФОП Кукульника В.В. як перевізником та відповідачем ПП «ТРАСТ-ЮА" укладено договір перевезення вантажу № б/н., що підтверджується Заявкою на перевезення вантажу від 12.10.2020 підписаною сторонами перевізником ФОП Кукульник В.В. та замовником ПП «ТРАСТ-ЮА.
Матеріали справи свідчать про те, що 12.10.2020 була сформована заявка на перевезення вантажу. (а.с. 8). Сторони домовились про маршрут, термін доставки вантажу, вимоги до автомобіля, адресу завантаження та вивантаження, умови оплати, що підтверджується підписами та печатками обох сторін. Вартість перевезення, згідно пункту «Ставка та форма оплати» Заявки становить 1850,00 евро. За змістом цього ж пункту, повна оплата перевезення здійснюється протягом 5-7 банківських днів після отримання коректно оформлених оригіналів документів (без конкретизації).
Доданими до справи (а.с. 10, 11) позивачем надано докази надсилання відповідачеві документів та рахунку на сплату суми вартості послуги.
До матеріалів справи додано копію міжнародної товарно-транспортної накладної № 462504 з відповідними печатками митниці (а.с. 9), .
Також до позову додано копію рахунку № 358 від 07.10.2020 на загальну суму 61 353,96 грн (а.с. 12).
Згідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.
Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.
Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі статтею 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Для міжнародних перевезень використовується товарно-транспортна накладна міжнародної форми (CMR).
Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Відповідно до статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Вимоги до вантажної накладної передбачені статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім'я та адреса відправника; c) ім'я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім'я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.
У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов'язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.
Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.
Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження укладання договору перевезення була виготовлена міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А№462504. З наданих доказів вбачається, що ФОП Кукульник В.В. виконав міжнародне перевезення вантажу за маршрутом м. Дніпро - м. Штайнц (земля Штирія, Австрія). Належне виконання перевезення підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR та наявністю відтиску штампу та відпису відповідальної особи вантажоодержувача в графі 24 накладної.
Отже, позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 1850,00 євро, що підтверджено належними доказами.
За умовами договору "Ставка та форма оплати" повна оплата послуг проводиться протягом 5-7 банківських днів після отримання коректно оформлених оригіналів документів. Відповідачем не спростовано відомостей та вимог, що заявлені позивачем.
Відповідач не знаходиться за адресою реєстрації свого місцезнаходження та не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своєю адресою, свого обов'язку не виконує, що з великою вірогідністю вказує на ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не надано доказів оплати вищевказаних послуг за договором, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1850,00 євро, що у перерахунку на гривні складає 61 353,96грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
ІV. Розподіл судових витрат:
Позивачем при зверненні до суду сплачено 2 102,00 грн судового збору, які відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Крім того, позивачем заявлено витрати на правову допомогу адвоката у сумі 65000,00 грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних Договором про правову допомогу: 1300,00 грн. - за огляд, вивчення та попередню оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням, 100,00 грн. - за проведення переговорів на предмет повернення боргу, 2700,00 грн. - за підготовку заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, проведення арифметичних розрахунків; 2400,00 грн. - за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи її повного юридичного супроводу, в т.ч. забезпечення виконання судового рішення.
У Договорі про правову допомогу сторони домовилися про премію (гонорар успіху) який повинен бути сплачений адвокату у випадку вирішення спору на користь клієнта. Гонорар успіху складає 3000,00 грн. (практика у Постанові Великої Палати ВС від 12 травня 2020 р. у справі №904/4507/18).
Дослідивши вимоги позивача щодо відшкодування йому понесених витрат суд приходить до висновку про їх часткове задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 15.12.2020 між ФОП Кукульник В.В. та адвокатом Лоза В.М. укладено договір про правову допомогу, пунктом 2.1. договору передбачено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. цього Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 6 500,00 грн.
Сторонами 21.12.2020 складено акт приймання-передачі наданих послуг на загальну вартість наданих послуг в сумі 6 500,00 грн., яка відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 05-12 від 21.12.2020 були сплачені позивачем у повному обсязі.
Крім того, пунктом 2.3. Договору передбачено, що при задоволенні позову Повірений отримує премію (гонорар успіху) в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1).
Згідно приписів статті 15 ГПК України - суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною першою - шостою статті 126 ГПК передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданого стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у сумі 6 500,00 грн, є співмірними витратами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача "гонорару успіху" в сумі 3000,00 грн суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної вимоги з наступних підстав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи;
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Окрім того, суд враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Отже, оскільки "гонорар успіху" в сумі 3000,00 грн передбачено як винагорода адвокату понад суму реальних і виправданих витрат на професійну правничу допомогу, то це зобов'язання має виконувати позивач за свій рахунок (за рахунок тих сум коштів, що стягнуто судом з відповідача за позовом). Отже, відповідач не має сплачувати так званий "гонорар успіху". Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної вимоги з наступних підстав.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ТРАСТ-ЮА", код ЄДРПОУ 41717741, вул. Гончарова, 46, м. Гола Пристань Херсонської області, на користь Фізичної особи-підприємця Кукульника Віктора Васильовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , заборгованість в сумі 61 353,96 грн (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 96 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача частково.
4. Стягнути з Приватного підприємства "ТРАСТ-ЮА", код ЄДРПОУ 41717741, вул. Гончарова, 46, м. Гола Пристань Херсонської області, на користь Фізичної особи-підприємця Кукульника Віктора Васильовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) витрат зі сплати судового збору та 6500,00 грн (шість тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Відмовити позивачу у стягненні з відповідача 3 000,00 грн, витрат у якості відшкодування гонорару успіху.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2021
Суддя П.Д. Пригуза