ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2021Справа № 910/20642/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сунел"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест"
про визнання договору недійсним.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява позивача до відповідача про визнання договору про надання послуг з фізичної охорони № 1467 ФМК недійсним.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2020 відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.02.2020.
22.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував.
У судове засідання 09.02.2021 представник позивача не з'явився.
У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0105477409624, з якого вбачається, що ухвала суду від 29.12.2020 отримана позивачем 06.01.2021.
09.02.2021 у судовому засіданні була оголошена перерва у підготовчому засіданні до 02.03.2021 о 16:30 год.
У судове засідання 02.03.2021 представник позивача не з'явився, проте судом встановлено, що позивач повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.
У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0105474521555, з якого вбачається, що ухвала суду від 09.02.2021 отримана позивачем 18.02.2021.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України, відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 якого господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А., проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 4 цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Вказаний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
В судове засідання призначене на 02.03.2021 представник позивача не з'являвся, про причини неявки не повідомляв. Також, суд зазначає те, що від позивача не надходило заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі.
Оскільки представник позивача не з'явився у судове засідання, призначене на 02.03.2021, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності до суду не подав, суд залишає позов без розгляду.
За приписами ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відповідно до п. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Тому, у разі звернення Позивача до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, суд вирішить питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 42, 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сунел" про визнання договору недійсним залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко