10.03.2021 Справа № 908/583/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 );
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" (69124, Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 34);
про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії
05.03.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 вих. б/н від 05.03.2021 (вх. №613/08-07 від 05.03.2021) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" письмово надати інформацію згідно викладеного переліку, та зобов'язання надати для ознайомлення позивачу копій документів, згідно викладеного переліку.
Вважає, що даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник між юридичною особою - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та співвласником з приводу діяльності та управління об'єднанням, та позивач просить документи, які стосуються господарської діяльності об'єднання.
05.03.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/583/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Розглянувши позовні матеріали господарський суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 20 ГПК визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів:
1.Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема «….»:
5) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, до юрисдикції господарських судів відносяться, крім інших, справи за позовом фізичних осіб, які не є підприємцями, у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
З огляду на наведені положення статті 167, 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.
Однак, відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частин 2, 6 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Частиною 7 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративними. Відповідно, спір у даній справі між фізичною особою - співвласником багатоквартирного будинку та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративним та враховуючи положення статті 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Вказане відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №925/1321/16.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 звертається до господарського суду як фізична особа з приводу порушення її права як співвласника багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Отже, правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та відповідачем не є господарсько-правовими, оскільки позивач не є суб'єктом господарювання, не мають ознак корпоративних відносин, а також спорів пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому справа повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства, виходячи з суб'єктного складу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, cуд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 вих. б/н від 05.03.2021 (вх. №613/08-07 від 05.03.2021) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант".
Згідно з ч.6 ст.175 ГПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
З огляду на те, що спір виник між фізичною особою - співвласником багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, позивач у справі не є суб'єктом господарювання в розумінні частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, а суб'єктний склад учасників даної справи відповідає положенням ч.1 ст. 4 ЦПК України, тому розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
На виконання приписів п.6 ст.175 ГПК України, суд повідомляє ОСОБА_1 , що їй слід звернутись з даним позовом до місцевого загального суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Горлиця Діамант" про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії
Додаток (на адресу заявника): позовна заява з додатками на 42-х аркушах, в тому числі квитанція № 0.0.2039930872.1 від 05.03.2021 на суму 2270, 00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2021.
Суддя Н.Г.Зінченко