номер провадження справи 32/150/20
18.02.2021 Справа № 908/2777/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі Новасардовій І.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В)
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ладозька 23” (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 23)
про визнання рішення загальних зборів недійсним
За участю представників сторін:
від позивача: Соколова Н.І., ордер серія АР № 1026537 від 29.10.2020
від відповідача: не з'явився
29.10.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н та б/д (вх. № 3000/08-08/20 від 2910.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ладозька 23” про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ладозька 23”, оформлене протоколом № 3 від 12.01.2020 року про відмову від керуючої компанії “Місто для людей”.
29.10.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2777/20 розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 відкрито провадження у справі № 908/2777/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020.
Ухвалою суду від 25.11.2020 у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд підготовчого засідання відкладено на 17.12.2020.
Ухвалою суду від 17.12.2020 строк підготовчого провадження продовжено, розгляд справи відкладено на 13.01.2021.
Ухвалою суду від 13.01.2021 відкладено підготовче засідання на 01.02.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2777/20, за клопотанням сторін перейдено до розгляду справи по суті 01.02.2021 та оголошено перерву у судовому засіданні до 18.02.2021.
Від представника відповідача надійшло клопотання (вих. № 3515/08-08/21 від 18.02.2021) про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання про відкладення розгляду справ та наполягав на розгляді справи, оскільки в матеріалах справи є всі належні докази для вирішення справи по суті.
З урахуванням заперечень позивача, суд залишив клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи без задоволення.
У судовому засіданні 18.02.2021 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач в судовому засіданні 18.02.2021 підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржувані рішення є недійсними через їх невідповідність вимогам законодавства та порушення вимог закону передбачених ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" під час скликання та проведення зборів. Також зазначає, що рішення, оформлене протоколом №3 від 12.01.2020, стосується безпосередньо прав та обов'язків позивача, оскільки спрямоване на зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, що випливають із договору № 06/09/17-284 від 06.09.2017.
Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву. Обґрунтовуючи правову позицію відповідач зазначає, що співвласниками багатоквартирного будинку було реалізоване право на створення об'єднання, у порядку встановленому чинним законодавством та форму управління багатоквартирними будинками змінено. Позивач не є власником житлових або нежитлових приміщень в складі багатоквартирного будинку, прав на участь у зборах не мав, як наслідок відсутнє порушене право позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень. На підставі зазначеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 23, від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів Бородай О.М. (замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (управитель, позивач) укладено договір №06/09/17-284 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
За умовами п. 1 договору управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Відповідно до п. 18 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.
12.01.2020 відбулися загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» за місцезнаходженням м. Запоріжжя, по вул. Ладозька 23 з наступним порядком денним:
1) відмова від керуючої компанії «Місто для людей»;
2) зміна місця сміттєвого майданчику ОСББ «Ладозька 23» та відмова від сміттєвивізної компанії Вельтум;
3) заміна труб опалення, гарячої води, холодного водопостачання та каналізації;
4) заміна електросчітової ОСББ «Ладозька»;
5) тариф 7 грн. на обслуговування ОСББ «Ладозька».
За результатами зборів прийнято рішення, зокрема по п. 1- про відмову від керуючої компанії «Місто для людей». Рішення оформлено протоколом від 12.01.2020.
Листом вих. № 90/20 від 17.01.2020 ОСББ повідомило ТОВ “Місто для людей Запоріжжя” про припинення співробітництва з обслуговуючої компанією “Місто для людей Запоріжжя” на підставі рішення загальних зборів мешканців ОСББ «Ладозька 23», яке оформлене протоколом № 3 від 12.01.2020. У вказаній заяві відповідач також просив надати ОСББ технічну документацію будинку та зробити перерахунок за невиконані послуги.
ТОВ “Місто для людей Запоріжжя”, не погодившись з діями відповідача, звернулося до суду з позовом у даній справі.
При розгляді даної справи господарський суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно із ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-ІІІ від 29.11.2001.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” № 417-VIII від 14.05.2015 співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.
В пунктах 7, 8 частини 1 статті 1 зазначеного Закону наведені наступні визначення:
управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;
управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Відповідно до ст. 4 Закону України від 29.11.2001 №2866-ІІІ “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України 29.11.2001 №2866-ІІІ “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Співвласники багатоквартирного будинку по вул. Ладозькій 23 у м.Запоріжжя скористалися своїм правом та створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ Ладозька, 23”.
Законодавство України, яке регулює порядок створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не містить вимог щодо необхідності повідомлення управителя будинку про проведення установчих зборів щодо створення ОСББ.
В абзаці 5 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначено, що якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Отже, законодавством України прямо передбачено право співвласників багатоквартирного будинку достроково розірвати договір з управителем. При цьому будь-якого погодження від управителя будинку для цього не вимагається.
Реалізуючи своє право щодо обрання форми управління багатоквартирним будинком, співвласники багатоквартирного будинку по вул. Ладозька, 23 у м. Запоріжжя скористалися своїм правом та 12.01.2020 прийняли рішення про відмову від управителя.
При цьому відповідач на виконання приписів чинного законодавства повідомив позивача листом вих. № 90/20 від 17.01.2020 про прийняте рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” не надало письмової відповіді на повідомлення відповідача, у визначений законом строк, не уклало договір про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та не передало документацію на будинок, що і стало підставою для звернення відповідача до суду.
Рішенням Господарського суду Запорізькоїх області від 30.11.2020 по справі № 908/1971/20 було розірвано договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” щодо багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 23, з 01.03.2020. Також, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” передати за актом приймання-передачі Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Ладозька 23” наступну документацію щодо багатоквартирного будинку: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документація обладнання котелень; технічну документація на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.
Судом враховано, що згідно ч. 2 ст. 5 Господарського кодексу України конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема: забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом.
Позбавлення співвласників багатоквартирного будинку права на обрання іншого управителя порушувало б конституційні основи правового господарського порядку в Україні.
Вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
Суд, здійснюючи провадження у справах за позовами, здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Втім, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відповідно, в розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити, чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Обґрунтовуючи заявлені в даній справі позовні вимоги позивач зазначив в позові, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 23 по вул. Ладозькій у м. Запоріжжі щодо відмови від керуючої компанії ТОВ «Місто для людей», оформлене протоколом № 3 від 12.01.2020 безпосередньо стосуються прав та обов'язків позивача, оскільки спрямовані на зміну та припинення цивільних прав та обов'язків за договором № 06/09/17-284 від 06.09.2017.
Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Частиною 11 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” визначено, що рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками (власниками квартир та нежитлових приміщень) шляхом прийняття рішень на зборах, які є обов'язковими для всіх співвласників. Отже прийняті на зборах співвласників рішення стосуються саме прав та обов'язків співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” щодо процедури скликання, проведення та оформлення результатів установчих зборів судом, зокрема щодо порядку повідомлення співвласників про час та місце проведення зборів, порядок денний зборів, суд зазначає таке.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 4 ст. 6 Закону України 29.11.2001 №2866-ІІІ “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Позивач, посилаючись на те, що співвласники будинку не були повідомлені в належному порядку про скликання установчих зборів, не надав доказів на підтвердження цих обставин. Позивач не є співвласником будинку по вул. Ладозька, 23 у м.Запоріжжя, а тому у відповідача не було обов'язку повідомляти позивача про час та місце проведення зборів, порядок денний зборів. Жоден співвласник будинку не посилався на відсутність належного повідомлення його про скликання установчих зборів.
Враховуючи викладене, доводи позивача про відсутність належного повідомлення співвласників будинку про скликання установчих зборів є недоведеними та безпідставними.
Крім того, форма протоколу, на яку посилається позивач має рекомендаційний характер, оскільки її імперативного застосування саме для об'єднання співвласників багатоквартирного будинку законом не передбачено. А тому недотримання такої форми, за умови дотримання вимог закону, не може призводити до недійсності рішення.
Судом не приймаються доводи позивача стосовно того, що за рішення про відмову від керуючої компанії проголосувало менш як дві третини загальної кількості всіх співвласників (53,06%), а тому вважається не прийнятим відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», оскільки з розрахунку відповідача за рішення проголосувало 51 голос, що є більш ніж дві треті яка дорівнює 48 голосів.
Позивачем доказів наявності у нього права власності на будь-які житлові чи нежитлові приміщення у будинку № 23 по вул. Ладозькій у м. Запоріжжя не надано. Фактично позивач в позовній заяві посилається на порушення прав власників квартир багатоквартирного будинку, а не особистих прав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позивачем не доведено факт порушення його прав або охоронюваних законом інтересів при створенні ОСББ “Ладозька 23”.
Відсутність порушення прав та інтересів позивача внаслідок дій відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ладозька 23”, оформлене протоколом № 3 від 12.01.2020 року про відмову від керуючої компанії “Місто для людей”.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в даній справі в розмірі 2102 грн. покладаються на позивача.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається в розмірі переплаченої суми в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Позивачем у даній справі заявлено вимогу немайнового характеру, яка повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2102,00 грн.
При звернені до суду з позовом у даній справі платіжним дорученням № 2222 від 08.09.2020 позивачем сплачено 6306,00 грн. судового збору, тобто переплата судового збору становить 4204 грн.
На підставі викладеного, судовий збір в розмірі 4204 грн., сплачений позивачем платіжним дорученням № 2222 від 08.09.2020 на суму 6306 грн. при звернення до суду з позовною заявою у даній справі, буде повернутий позивачу відповідною ухвалою суду в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом.
Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення суми судового збору в розмірі 4204 грн. в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом.
Керуючись ст., ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ладозька 23” відмовити повністю.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “10” березня 2021 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. А.Колодій