Справа № 550/59/21
Провадження № 2/550/62/21
(заочне )
09 березня 2021 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області
в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,
за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 550/59/21 (провадження №2/550/62/21) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що відповідач, внаслідок невиконання умов кредитного договору без номера від 19.02.2019 має заборгованість перед позивачем на загальну суму 11700,61 грн, яку просять стягнути.
Крім того позивач просить стягнути на його користь з відповідача 2102,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою судді від 21.01.2021 відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник Банку не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує, просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку згідно з вимогами ч.11 ст.128 ЦПК України. Правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов'язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов'язок подання доказів покладається на сторін.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.
Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 207, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, де відображена воля сторін. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди .
Так, судом встановлено, що 19.02.2019 року ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, підписав заяву-анкету без номера про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», а також погодився з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, підтверджує, що він із ними ознайомлений та згоден (а.с.9-13).
Як вбачається із довідки наданої позивачем, Банком було видано ОСОБА_1 кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 10/22 (а.с.7).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ОСОБА_1 , вбачається, що останньому було встановлено кредитний ліміт в розмірі 23000,00 грн (а.с.8).
Як стверджує позивач, внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань по вищезазначеному договору, станом на 26.11.2020 утворилась заборгованість по кредиту на загальну суму - 11700,61 грн (а.с.5-6).
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідност. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи доводиться та не спростовано відповідачем ОСОБА_1 укладення між ним та банком кредитного договору без номера від 19.02.2019 року.
Таким чином, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сторони дійсно перебувають у договірних правовідносинах.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір,в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст.634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за договором, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту.
Обґрунтовуючи підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту, банком, окрім розрахунку такої заборгованості, надано виписки по картковому рахунку (а.с.66-68), з яких вбачається, що позичальник ОСОБА_1 користується кредитними коштами та частково виконує свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, у сукупності із розрахунком заборгованості, є доказом отримання позичальником кредитних коштів та їх фактичного використання, а тому стягненню з відповідача на користь банку підлягає вказана сума фактично отриманих кредитних коштів в сумі 11700,61 грн, розмір яких відповідачем не спростовано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому стягненню з відповідача підлягає 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст.509, 526, 530, 549, 610,611,612,625,1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 11700 (одинадцять тисяч сімсот) грн 61 коп заборгованості за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп витрат по оплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання с. Трудолюбівка Полтавського (стара назва Чутівського) району Полтавської області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ).
Суддя Я. О. Ланна