єдиний унікальний номер справи 546/553/20
номер провадження 2/546/70/21
05 березня 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк О.С. звернувся 23.07.2020 до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує позивач, відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 26.01.2011 року. Відповідач при підписанні анкети - заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети - заяви, що підтверджується підписом у анкеті - заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3600,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту.
Згідно п.2.1.1.12.7.2. Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.6.1. договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п.2.1.12.11 договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань у разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
В порушення умов кредитування відповідач не виконує належним чином зобов'язання, в результаті чого станом на 30.04.2020 виникла заборгованість в сумі 317405,65 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 3487,52 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 310806,44 грн, пені - 3111,69 грн. Проте кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суми заборгованості за кредитом. Тому заборгованість становить 134305,51 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 3487,52 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 130817,99 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст. 207, 526,527,530,610, 617, 634, 639, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.
Згідно листа Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 20.08.2020 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 65).
Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року було відкрито спрощене провадження по справі та призначено розгляд справи на 23 листопада 2020 року, яке було відкладено в зв'язку з неявкою відповідача на 22 січня 2021 року, в подальшому - на 05 березня 2021 року.
У судові засідання представник позивача не з'явився, разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.56).
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 23 листопада 2020 року, 22 січня 2021 року, та 05 березня 2021 року не з'явився, судові повістки повернулися до суду з поштовими відмітками про невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Судові повістки були направлені за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с.74, 80, 86).
Крім цього 26.11.2020 та ІНФОРМАЦІЯ_2 а офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, яке призначене на 04.03.2021 (а.с.а.с. 77,83).
Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпідлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Cудом встановлено, що 26 січня 2011 року між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредитну картку (а.с.19). У анкеті - заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
Також, крім анкети-заяви, відповідач ОСОБА_1 особисто підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено, зокрема відсоткова ставка за кредитом - 3,0% щомісячно, розмір комісії, пені та штрафів за порушення кредитних зобов'язань тощо. В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений» (а.с.20).
До анкети - заяви банком додано копію витягу з Умов і правил надання банківських послуг (а.с.18-41). Даний витяг не містить підпису відповідача.
Відповідно до довідки Приватбанк про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н): старт карткового рахунку 12.10.2011 № НОМЕР_1 , встановлений кредитний ліміт 1000,00 грн; 30.03.2012 кредитний ліміт збільшено до 1500,00 грн; 09.01.2013 кредитний ліміт збільшено до 2000,00 грн; 20.05.2013 кредитний ліміт збільшено до 2500,00 грн; 18.08.2013 кредитний ліміт збільшено до 3600,00 грн.; станом на 17.01.2020 кредитний ліміт - 0 грн (а.с.17).
Відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було видано кредитну картку: дата відкриття 09.09.2011 № НОМЕР_1 , терміном дії до 09/15 (а.с.18).
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , останній користувався наданою карткою, знімаючи готівкові кошти та поповнюючи свій рахунок, здійснюючи покупки в магазинах, фактично погодившись на запропоновані банком умови (а.с.11-16).
Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30.04.2020 виникла заборгованість в сумі 310806,44 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 3487,52 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 310806,44 грн, пені - 3111,69 грн (а.с.7-10).
В позовній заві позивач просив стягнути 134305,51 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 3487,52 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 130817,99 грн.
Відповідно до поданої 04 березня 2021 року до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26.01.2011 в сумі 12131,12 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3487,52 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 7896,43 грн, пені - 747,17 грн та понесені судові витрати (а.с.87).
Приписами пунктів 1,2 частини 2 статті 49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд приймає дану заяву позивача про зменшення позовних вимог, яка відповідатиме інтересам більш слабкої сторони - фізичної особи (боржника) у відносинах із кредитною установою (банком).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як на підставу своїх позовних вимог про погашення заборгованості за договором, позивач посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», які не були підписані відповідачем ОСОБА_1 .
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
Надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Однак, враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 3487,52 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту.
Крім цього в матеріалах справи міститься Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем. Доказів щодо спростування даного факту від відповідача до суду не надходило. Відповідно до цієї довідки останній отримав кредит з відсотковою ставкою 3,0 % в місяць, тобто 36% в рік. За несвоєчасне погашення заборгованості передбачена пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка по договору/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочки по кредиту чи відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму 50 грн і більше. За порушення строків платежу по будь - якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів передбачено штраф 500 грн + 5% від суми позову (а.с.20).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 7896,43 грн та за пенею в сумі 747,17 грн підлягають до задоволення. Позовну про стягнення із відповідача штрафу 500 грн + 5% від суми позову позивач не заявляв.
Отже, загалом до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором в сумі 12131,12 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3487,52 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 7896,43 грн, пені - 747,17 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
До поданого позову позивачем додано платіжне доручення №ZZ423B1092 від 03.07.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн (а.с.1).
Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по даній справі в розмірі 2102 грн 00 коп. було зараховано до Державного бюджету України (а.с.60).
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги, викладені в заяві про зменшення позовних вимог, суд задовольняє в повному обсязі, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 633, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Уточнений позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 26 січня 2011 рокув сумі 12131 (дванадцять тисяч сто тридцять одна) грн 12 коп., з яких 3487 грн 52 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 7896 грн 43 коп - заборгованість за простроченими відсотками, 747 грн 17 коп - пеня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 10 березня 2021 року.
Суддя Ю.В. Зіненко