Справа №265/853/21
Провадження №2-о/265/177/21
09 березня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Яшкові М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/853/21 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства померлої особи, заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 ,
за участі заявника - ОСОБА_1 ,
зацікавленої особи - ОСОБА_2 ,
представника зацікавленої особи - Василів О. С. , -
Заявниця, ОСОБА_1 , звернулась до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що з ОСОБА_4 вона познайомилась у 2004 році, після чого стали проживати однією сім'єю без укладення шлюбу, внаслідок фактичних шлюбних відносин у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син, ОСОБА_5 . Натомість, за декілька місяців до народження дитини відносини між заявником та ОСОБА_4 були припинені, тому відомості про батька дитини в актовому записі про народження були внесені на підставі заяви матері за ч. 1 ст. 135 СК України. Згодом заявник помирилась із ОСОБА_4 , внаслідок чого вони знову стали мешкати однією родиною без реєстрації шлюбу. За спільне життя вони разом виховували сина та вели спільне господарство, разом організовували свій побут, проводили дозвілля, спільно харчувались. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після смерті якого заявник із сином переїхала до свекрухи, ОСОБА_2 , де вони мешкають разом по теперішній час. В 2020 році заявник звернулась до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за оформленням допомоги по втраті годувальника, у чому їй було відмовлено через не підтвердження родинних відносин між померлим ОСОБА_4 та його дитиною. Враховуючи наведене, просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язати Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ ДРАЦС Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису № 603 від 25 липня 2008 року про народження ОСОБА_5 , виключивши відомості про батька, зазначивши батьком « ОСОБА_4 », громадянина України, та видати нове свідоцтво про народження з урахуванням таких змін.
Заявник, ОСОБА_1 , у судовому засіданні свої вимоги підтримала повністю, які просила суд задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у поданій нею заяві до суду. Додавала, що вона мешкала постійно по АДРЕСА_1 разом із своїм сином після його народження. При цьому разом із нею та сином, ОСОБА_5 , мешкав також й батько дитини, ОСОБА_4 . Однак, десь після досягнення сином 3 місяців, вона із ОСОБА_4 розійшлись, внаслідок чого він став мешкати по АДРЕСА_2 . Натомість, її з ОСОБА_4 спільний син, ОСОБА_5 , мешкав періодично як разом із нею по АДРЕСА_1 , так й разом із батьком дитини, ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 . Вона також періодично мешкала як за місцем своєї реєстрації, так й по АДРЕСА_2 разом із сином. Натомість, у 2011 році вона декілька місяців була на лікуванні у стаціонарі, внаслідок чого син, ОСОБА_5 , мешкав із батьком, ОСОБА_4 , та бабусею, ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 вона із сином, ОСОБА_5 , постійно мешкає по АДРЕСА_2 .
Представники Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу ДРАЦС Східного міжрегіонального управління (м. Харків) у судове засідання не з'явились, надавши заяву з проханням вирішити справу за їх відсутності.
Представник Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, яка діє на підставі довіреності, Василів О. С. , залишила вирішення поданої заяви ОСОБА_1 на розсуд суду.
ОСОБА_2 проти задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечувала, напроти, просила суд визнати факт того, що її син, ОСОБА_4 , є батьком ОСОБА_5 , який у свою чергу є її онуком. Підтвердила у судовому засіданні свідчення, надані заявником.
Суд, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, вважає, що подана ОСОБА_1 заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд за матеріалами справи встановив, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 603 від 25 липня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 23 лютого 2021 року вбачається, що відомості про батька дитини у такому актовому записі № 603 від 25 липня 2008 року відносно народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК.
За паспортними даними заявника (НОМЕР_2) вбачається, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 .
За інформацією Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 11 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю з 6 серпня 2008 року.
На підставі свідоцтва про смерть, виданого Іллічівським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 152 від 28 січня 2014 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 29 років.
За свідоцтвом про народження, виданого відділом РАЦС Іллічівського райвиконкому м. Жданова Донецької області, актовий запис № 1224 від 16 серпня 1984 року, вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю якого вказана ОСОБА_2 .
З паспортних даних ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) вбачається, що остання має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки про склад родини від 1 березня 2021 року, наданої ОСББ «Героїчна 27» на підставі акту від 28 лютого 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 без реєстрації мешкають разом по АДРЕСА_2 .
З долучених до справи та оглянутих у судовому засіданні фотознімків вбачається, що на них за свідченнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зображено ОСОБА_4 разом із його малолітнім сином, ОСОБА_5 , у 2009-2010 роках, зокрема, разом із ОСОБА_1 .
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сусіди ОСОБА_2 , вказували, що з часу свого народження малолітній ОСОБА_5 постійно мешкає по АДРЕСА_2 разом із своєю бабусею, ОСОБА_2 , з якими також мешкав до своєї смерті ОСОБА_4 та досі мешкає ОСОБА_1 . Зазначали при цьому, що ОСОБА_1 деякий проміжок часу, коли дитині було десь 3 роки, не мешкала разом із своїм сином по АДРЕСА_2 через особисті відносини з ОСОБА_4 . Натомість, в подальшому, а також вже після смерті ОСОБА_4 у 2014 році ОСОБА_1 постійно мешкає по АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
При цьому визначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним.
Так за ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. При цьому наведений у ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, зокрема, факт батьківства.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 761/16799/15-ц.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, заява про встановлення юридичного факту батьківства померлого ОСОБА_4 відносно малолітнього ОСОБА_5 підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України (далі за текстом рішення - СК) якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.
На підставі ч. 1 ст. 126 СК походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За ч. 1-4 ст. 128 СК «Визнання батьківства за рішенням суду» за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК.
У свою чергу відповідно до ч. 1-2 ст. 130 СК «Встановлення факту батьківства за рішенням суду» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1ст. 135 СК. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 СК.
Згідно із ч. 1 ст. 134 СК на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 СК, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
На підставі ч. 1 ст. 135 СК при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно із ч. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
На підставі ч. 3 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
За п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно із ст. 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Суд встановив, що внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 130 СК встановлення факту його батьківства відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливе за рішенням суду на підставі заяви ОСОБА_1 , як матері такої дитини, враховуючи, що ОСОБА_1 не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 та той факт, що запис про батька дитини вчинено за заявою ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135 СК.
Судом було також встановлено, що на момент народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 така дитина мешкала у родині ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як його матері та батька відповідно.
Суд зазначає, що в подальшому родинні відносини між малолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як сина та батька, продовжувались, оскільки майже постійно до моменту смерті ОСОБА_4 така дитина мешкала у родині разом із ОСОБА_4 , як своїм батьком, що було підтверджено в суді зібраними доказами та свідченнями свідків.
Таким чином у судовому засіданні на підставі зібраних доказів у їх сукупності встановлено факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах у період з 2007 року по момент смерті ОСОБА_4 , під час яких у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 спільний син, ОСОБА_5 , з яким мешкали постійно заявник, як мати, та ОСОБА_4 , як батько, однією родиною.
На підставі встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 піддягає задоволенню шляхом встановлення того юридичного факту, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого слід зобов'язати Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести відповідні зміни до актового запису № 603 від 25 липня 2008 року, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видавши нове свідоцтво про народження такої дитини.
Керуючись ст. 293-294, 315-316, 318-319 ЦПК, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства померлої особи, заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису № 603 від 25 липня 2008 року, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості про « ОСОБА_7 », як батька дитини, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , громадянина України, та видати нове свідоцтво про народження дитини відповідно до вказаних змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 9 березня 2021 року.
Суддя