239/605/18
2/239/90/2021
Іменем України
(заочне)
03 березня 2021 року Новогродівський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря Пригоди О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка Донецької області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , у якій просить стягнути з останнього на свою користь 113341,89 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1485,82 грн.
В обґрунтування вимог зазначив, що 20.03.2018 між сторонами був укладений договір про надання позики, згідно умов якого позивач надав відповідачу позику у сумі 100000 грн., на строк до 01.09.2018. На підтвердження отримання вказаних коштів відповідач надав позивачу розписку. Станом на 01.12.2018 відповідач позику не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 113341,89 грн., з яких: основний борг - 100000 грн., сума пені у розмірі 8961,64 грн., три відсотки річних у розмірі 747,95 грн., сума інфляційних втрат у розмірі 3632,30 грн.
Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 08.12.2020 в задоволені заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 18.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи та просив справу розглянути без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст.ст. 128, 129 ЦПК України. Відзив до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Сторони мають виконувати зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно до ст. 598 ч.1 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Разом з тим, індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) та проценти за позикою (ст. 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
Отже, у разі порушення стороною договору своїх грошових зобов'язань законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України) та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Вказана правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду України у справах № 6-49 цс12, 6-100 цс14, № 6-113 цс14 від 01.10.2014.
Судом встановлено, що 20.03.2018 сторони уклали договір про надання позики № б/н, згідно умов якого позивач надав відповідачу позику у сумі 100000 грн. (п. 2.1. Договору), на строк до 01.09.2018 (п. 1.1., п. 3.4. Договору).
Згідно п. 4.2. Договору, у випадку невиконання відповідачем (позичальником) вимог, зазначених у п. 3.4. даного договору, останній сплачує позивачу (позикодавцю) пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від неповернутої суми за кожен день прострочки.
З копії розписки в одержанні позики від 20.03.2018 встановлено, що відповідач одержав від позивача за договором позики № б/н від 20.03.2018 в борг грошову суму у 100000 гривень.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором про надання позики від 20.03.2018.
Втім, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, грошові кошти в обумовлений сторонами строк не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З розрахунку заборгованості за договором позики вбачається, що відповідач має заборгованість за договором про надання позики перед позивачем у розмірі 113341,89 грн., з яких: основний борг - 100000 грн., суми пені у розмірі 8961,64 грн., за період з 02.09.2018 по 01.12.2018, три відсотки річних у розмірі 747,95 грн., за період з 02.09.2018 по 01.12.2018, сума інфляційних втрат у розмірі 3632,30 грн., за період з 02.09.2018 по 31.10.2018.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за кредитним договором про надання позики в розмірі 113341,89 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1133,43 грн., який позивач сплатив за подання позовної заяви. Суму судового збору, яку сплатив позивач за подання заяви про забезпечення позову, суд не стягує з відповідача, оскільки судом відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 598, 599, 610, 612, 625, 1046 ЦК України, ст. ст. 76-81, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість за договором про надання позики № б/н від 20 березня 2018 року у розмірі 113341 (сто тринадцять тисяч триста сорок одна) гривня 89 копійок, з яких: основний борг - 100000 (сто тисяч) гривень, сума пені у розмірі 8961 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят одна) гривня 64 копійки, три відсотки річних у розмірі 747 (сімсот сорок сім) гривень 95 копійок, сума інфляційних втрат у розмірі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) гривні 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1133 (одна тисяча сто тридцять три) гривні 43 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Любчик