Провадження №2/235/626/21
Справа №235/466/21
09 березня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючої судді Величко О.В.,
при секретарі Алфьорової І.Р.
за участю представника позивача ОСОБА_1
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що перебувала у шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_4 . Від сумісного проживання мають дитину сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Красноармійського міськрайонного суду шлюбі між ними розірвано. З квітня 2020 року вона разом з сином мешкає в АДРЕСА_1 , окремо від відповідача. У своїй позовній заяві про розірвання шлюбу від 19.05.2020 р. відповідач зазначив, що з позивачкою досягнуто згоди про утримання спільної дитини, відповідно до якої він добровільно буде надавати матеріальну допомогу, проте своєї обіцянки не виконав та не надавав належної допомоги. На утримання дитини вона отримала від відповідача лише 1000 грн. Тому вважає, що має право на отримання аліментів за минулий час та на стягнення аліментів з моменту звернення до суду. Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частини від усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини; стягнути з відповідача на свою користь аліменти за минулий час у розмірі 47026, 95 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно визнав у повному обсязі. В задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів за минулий час просив відмовити, оскільки, по-перше позивачкою взагалі невірно визначена частка від отриманого ним доходу, без врахування податків і обов'язкових платежів, по-друге, позивачкою не зазначено та не надано жодного доказу того, що нею були вжиті заходи щодо одержання аліментів та не зазначено та не надано доказів того, що вона не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів. Окрім того, в рішенні суду про розірвання шлюбу не було зазначено, що судом було встановлено таку обставину як було досягнення згоди про утримання спільної дитини, відповідно до яких ОСОБА_4 буде добровільно надавати кошти на утримання дитини.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Очеретько Є.О. підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача адвокат Ільющенко Ю.А. в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно, позовні вимоги в частині стягнення аліментів за минулий час не визнав, в цій частині просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 05.09.2014 року. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 30.10.2020 року шлюб між ними розірвано ( а.с. 10).
Від сумісного проживання мають дитину сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 8).
Згідно акту обстеження житлово-комунальних послуг від 13.11.2020 року ОСОБА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_5 , з квітня 2020 року фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 14).
Згідно довідки СТОВ Арофірма «Дружба» від 14.12.2020 року ОСОБА_4 працює у СТОВ Агрофірма «Дружба» з 02.09.2019 року та отримав за період з травня 2020 р. по листопад 2020 р. дохід в розмірі 142704,23 грн. ( а.с. 12).
Згідно довідки про доходи від 14.12.2020 року ОСОБА_4 отримує орендну плату ( а.с. 13).
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначає, що має право на отримання аліментів за минулий час, оскільки вона разом з дитиною проживала окремо від відповідача, між ними була домовленість щодо надання останнім добровільно матеріальної допомоги, та на її вимогу таку матеріальну допомогу відповідач не надавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
За змістом цієї норми права стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
Заходи, що вживав позивач щодо одержання аліментів можуть бути різноманітними, наприклад, він звертався до установ або до родичів відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляв відповідачу листи з такою вимогою чи на адресу його місця роботи.
Ухилення може виражатися у тому, що зобов'язана особа- відповідач ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії.
Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.
У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог на підтвердження того, що відповідач повинен їй сплачувати аліменти надала копію позовної заяви, підписану відповідачем про розірвання шлюбу, в якій останній вказав, що сторонами була домовленість щодо надання ним на утримання дитини матеріальної допомоги в добровільному порядку.
В судовому засіданні був досліджений бланк договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про утримання малолітнього ОСОБА_5 , який , в свою чергу спростовує доводи позивачки про наявність домовленості між сторонами про надання матеріальної допомоги на утримання дитини, оскільки не підписаний позивачкою по справі.
Чинним законодавством саме на позивача покладено обов'язок доведення суду того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а також того, що відповідач ухилявся від їх сплати.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
По справі вбачається, що доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для стягнення аліментів за минулий час, позивачем не надано. Так, суду не надано доказів того, що у зазначений позивачкою період між сторонами виник спір з приводу надання матеріальної допомоги, взагалі не встановлено судом наявність домовленості між сторонами про надання такої допомоги, а також не надано суду доказів того, що відповідач ухилявся від добровільного утримання дитини.
За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення аліментів за минулий час задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно, то суд виходить з наступного.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК Україїни частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України . Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України « Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позву. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленума Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
В позовній заяві та в судовому засіданні відповідачем визнані позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно.
Враховуючи вищезазначені норми справи, обставини справи, зокрема той факт, що відповідач , є працездатним, на користь третіх осіб аліменти не сплачує, за станом здоров'я може нести аліментні зобов'язання, визнав позовні вимоги в цій частині, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання малолітньої дитини в розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягаю стягненню судовий збір в сумі 908 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180- 182,183,191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27.01.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 09.03.2021 року.
Суддя: