Справа № 215/6987/20
3/215/55/21
09 березня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не працює, номер телефону НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 187 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2020 серія АПР18 008773, 03.02.2020 Полтавським районним судом відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік. ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутою Тернівським районним судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 187 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 51 грн., 07.12.2020 не з'явилась до Тернівського ВП для реєстрації, чим порушила правила адміністративного нагляду пункт 5, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КУпАП.
Вказані матеріали надійшли до суду 14.12.2020, дати розгляду справи у суді в протоколі не зазначено.
Статтею 277 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 -172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
14.12.2020 - в день надходження матеріалів до суду, явку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, забезпечено не було.
Враховуючи імперативні положення законодавства України щодо обов'язкової присутності під час розгляду вказаної справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий розгляд справи було відкладено на 22.12.2020 року. Одночасно особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, була надіслана судова повістка про виклик в судове засідання.
Повістка направлялась на адресу місця проживання ОСОБА_1 , що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на вжиті судом заходи, в судове засідання, призначене на 22.12.2020 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилась, у зв'язку з чим винесено постанову про її примусовий привід на 21.01.2021.
21.01.2021 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та відсутністю у суду відомостей про причини невиконання приводу, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_1 до суду на 11.02.2021.
11.01.2021 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та відсутністю у суду відомостей про причини невиконання приводу, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_1 до суду на 12.02.2021.
01.02.2021 до суду надійшов рапорт інспектора поліції, в якому він повідомляє, що виконати привід ОСОБА_1 не надалося можливим, оскільки остання під час відвідання її за місцем проживання була відсутня.
12.02.2021 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_1 до суду на 25.02.2021.
25.02.2021 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та відсутністю у суду відомостей про причини невиконання приводу, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_1 до суду на 09.03.2021.
09.03.3021 ОСОБА_1 до суду не з'явилась та не доставлена приводом, оскільки вона перебуває в КУВП №3.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З отриманих судом матеріалів, в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.
Незважаючи на вказані обставини, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, станом розгляду справи не цікавилась.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
За таких обставин, враховуючи встановлені ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, загальні вимоги законодавства України щодо забезпечення розумності строків розгляду справи, а також сплив строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе вирішити питання про закриття провадження у справі за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.187 КУпАП зазначено, що воно вчинене 07.12.2020.
Правопорушення за ч.2 ст.187 КУпАП за своїм характером є разовим, і на даний час закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, тобто на даний час строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто приписи 247 статті КУпАП є імперативними і вказують, що суд повинен лише закрити провадження і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
При цьому, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Враховуючи, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд позбавлений процесуальної можливості в подальшому досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.7 ст. 247, ст. 283, ч.1 п. 3 ст. 284, ст. 289 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 187 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: