Справа № 194/327/21
Номер провадження № 1-кс/194/111/21
09 березня 2021 року м. Тернівка
Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ ВП№1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому:
- 29 жовтня 2007 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 26 листопада 2008 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 187 ч. 3, 70, 71 КК до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 18 вересня 2009 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 119 ч. 1, 187 ч. 4, 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 02 червня 2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 19 днів.
- 20 вересня 2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч.1, 71 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2017 року вирок від 20 вересня 2016 року залишено без змін;
- 25 травня 2020 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75,76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та додані до клопотання матеріали, -
Заступник начальника СВ ВП№1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що 06 березня 2021 року приблизно о 22-40 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебували в приміщенні кафе-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , разом з потерпілим ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , де розпивали спиртні напої.
В той момент між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сварка, через дріб'язкових привід, у ході якої у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел спрямований на скоєння розбійного нападу відносно ОСОБА_8 .
З метою реалізації свого раптово виниклого умислу, спрямованого на скоєння розбійного нападу, розуміючи можливість чисельної переваги у фізичній силі, вступив у змову з ОСОБА_6 , направлену на скоєння розбійного нападу, поєднаного з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з метою викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_8 .
Для доведення спільного злочинного умислу до кінця з корисливих мотивів, ОСОБА_7 висловив у бік ОСОБА_8 погрози застосування до нього насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, у зв'язку з чим з метою залякування та подолання можливого активного спротиву ОСОБА_8 , підтвердження серйозності своїх намірів продемонстрував предмет схожий на кастет, який був у нього при собі, а ОСОБА_6 в цей же час, діючи за спільним злочинним умислом, дістав предмет схожий на ніж, який був у нього при собі та продемонстрував ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи характер вчинюваних дій, у присутності потерпілого ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на скоєння розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 , керуючись єдиним умислом, скоїли напад на ОСОБА_8 при цьому предметами схожими на ніж та кастет погрожували потерпілому ОСОБА_8 , тим самим створивши реальну загрозу для життя та здоров'я потерпілого.
Діючи спільно та протиправно співучасники злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , продовжуючи розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8 , який вищевказані дії сприйняв як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, сприймаючи предмети схожі на кастет та ніж як реальну зброю, яка здатна нанести реальну шкоду його життю та здоров'ю, внаслідок чого стали вимагати у ОСОБА_8 матеріальні цінності, які знаходились в приміщенні кафе-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Після цього ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , із застосуванням погроз фізичної розправи щодо ОСОБА_8 , відкрито, з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з полиць прилавків, розташованих в приміщенні кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , заволоділи товарно-матеріальними цінностями, які належали ОСОБА_8 , на загальну суму 2000 гривень.
З місця скоєння злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зникли та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Прокурорв судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити, заперечував щодо застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту .
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про запобіжний захід у виді тримання під вартою та просив суд обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що хворіє на хронічні захворювання, має цивільну дружину яка вагітна, в кафе в той вечір за товар кошти власнику були сплачені.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою та просив суд обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.
Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2021 року за № 12021041400000019 за ч. 2 ст. 187 КК України.
07 березня 2021 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України.
В порядку ст. 208 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 був затриманий 07 березня 2021 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 07 березня 2021 року; протоком допиту потерпілого ОСОБА_8 від 07 березня 2021 року; протоколом обшуку від 07 березня 2021 року; описом речей і документів, які були вилучені від 07 березня 2021 року; поліс № АР/0008340 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; постановою про визнання речовим доказом і про приєднання до справи речового доказу від 07 березня 2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07 березня 2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07 березня 2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07 березня 2021 року; протоколом одночасного допиту осіб від 07 березня 2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07 березня 2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07 березня 2021 року; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_14 від 07 березня 2021 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 07 березня 2021 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фототаблицею від 07 березня 2021 року; протоколом проведеня слідчого експерименту від 07 березня 2021 року.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з погрозою насильства, який у відповідності з ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років з конфіскацією майна, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки відповідно до клопотання ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за умисні корисливі кримінальні правопорушення, за невиконання вироку суду від 25 травня 2020 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, ОСОБА_6 перебуває у розшуку, офіційно ніде не працює, захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув'язнення не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України під час перебування у розшуку за попереднім вироком; може знищити, сховати або спотворити знаряддя вчинення злочину, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки останнє не знайдено; незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки особисто знає потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки був неодноразово засудженим за вчинення тяжких злочинів, згідно пред'явленої підозри, вчинив нове тяжке кримінальне правопорушення під час перебування у розшуку за попереднім вироком.
Суд не приймає до уваги посилання підозрюваного, що він має хронічні захворювання та у нього є вагітна співмешканка, оскільки він не надав суду жодного доказу на підтвердження цьому.
З урахуванням вище переліченого, суд вважає, що не має підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування без визначенням застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки останній, згідно пред'явленної підозри, вчинив злочин із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відмовити.
Клопотання заступника начальника СВ ВП№1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погодженого зпрокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 год. 30 квітня 2021 року без визначення застави.
Ухвала слідчого судді діє до 23-59 год. 30 квітня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1