Ухвала
іменем України
9 березня 2021 року
м. Київ
справа № 336/6150/18
провадження № 51-852ск21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 4 травня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 7 грудня 2020 року щодо ОСОБА_5 .
Встановлені обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 4 травня 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
за ч. 1 ст. 115 КК на строк 9 років, за ч. 2 ст. 185 цього Кодексу - на строк 4 роки,
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК - на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань ОСОБА_5 до відбуття визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_5 зараховано до строку покарання період його попереднього тримання під вартою з моменту фактичного затримання за підозрою у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК з 19:39 год 15 травня до 16 липня 2018 року включно, та з моменту фактичного затримання за підозрою у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 187 КК з 19:17 год 16 липня 2018 року.
Крім того, цим судовим рішенням ОСОБА_5 виправдано за епізодами: заволодіння банківською карткою акціонерного товариства «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6 (ч. 4 ст. 187 КК); заволодіння автомобілем марки «ЗАЗ» моделі 1140, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (ч. 3 ст. 289 КК).
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 7 грудня 2020 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду
від 4 травня 2020 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Суть питання
У касаційній скарзі потерпіла просить виправдати ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 2
ст. 194 КК та пом'якшити покарання за ч. 1 ст. 115 цього Кодексу.
Мотиви Верховного Суду
Статтею 427 КПК встановлено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність
чи необґрунтованість судових рішень.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, допустили суди при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід урахувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права,
а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено
в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону у своїй касаційній скарзі потерпіла конкретно не посилається на жодну з підстав, передбачених ч. 1
ст. 438 КПК, для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Касаційна скарга не містить посилань на конкретні норми матеріального і процесуального права, порушені, на думку потерпілої, місцевим та апеляційним судами, а також обгрунтування того, у чому полягають ці порушення, як вони вплинули на законність та обгрунтованість оскаржуваних рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для зміни чи скасування касаційним судом вироку й ухвали відповідно до статей 370, 404, 412-414 і 419 КПК у їх взаємозв'язку.
У касаційній скарзі відсутні доводи щодо незаконності ухвали апеляційного суду.
Касаційна скарга не містить доводів щодо незаконності усіх висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів в апеляційній скарзі з посиланням на конкретні положення процесуального та матеріального права. Натомість потерпіла наголошує на однобічності й неповноті судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до статей 433, 438 КПК
не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги потерпілої не узгоджуються з повноваженнями касаційного суду, відображеними у ст. 436 КПК, за наслідками розгляду касаційної скарги, відповідно до яких цей суд має право ухвалити одне з таких рішень: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Крім того, усупереч частин 4 і 5 ст. 427 КПК потерпіла не підписала касаційну скаргу,
не долучила до неї копій судових рішень, які оскаржує та не зазначила, чи бажає брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3
ст. 427 цього Кодексу.
Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування та недотримання положень ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1
ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду
м. Запоріжжя від 4 травня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду
від 7 грудня 2020 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3