Ухвала від 09.03.2021 по справі 601/2038/16-к

УХВАЛА

9 березня 2021 року

м. Київ

справа №601/2038/16-к

провадження №51-2271ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вивчивши матеріали касаційної скарги захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 липня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року,

встановив:

Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 , не погоджуючись з наданою районним судом оцінкою доказів у справі, з якою погодився і суд апеляційної інстанції, та які, на її думку, не обґрунтовують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК не наводить обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких істотних порушень вимог процесуального права з огляду на положення ст. 412 КПК, які вплинули на законність прийнятих судових рішень, і тягнуть за собою обов'язкове їх скасування із закриттям кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Також, посилаючись на неналежність та недопустимість доказів, які стали підставою для засудження ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , не наводить обґрунтувань цьому з огляду на положення статей 85-89 КПК.

Окрім цього, остання взагалі не вказує й на конкретні порушення вимог норм матеріального та процесуального права, які, на її думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, а відтак, й немає обґрунтування незаконності судового рішення.

Поміж тим, у касаційній скарзі адвокат наводить доводи, що за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, та правової оцінки доказів, наданої судами першої та апеляційної інстанцій, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, всупереч вимог ч. 4 ст. 427 КПК захисником ОСОБА_5 , не долучено до касаційної скарги документів, що підтверджують її повноваження, як того вимагають положення ст. 50 цього Кодексу.

Також, усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не надано копій оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга захисника не містить.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у касаційній скарзі захисника належного обґрунтування й недотримання вимог ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 липня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року залишити без руху і надати їй строк для усунення недоліків упродовж семи днів із дня отримання копії даної ухвали.

У разі неусунення вказаних недоліків в установлений строк касаційну скаргу їй буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3