Постанова
3 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/18911/17-к
провадження № 51-5809 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року щодо нього у кримінальному провадженні, дані про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014000000000409.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014000000000409, за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209 КК України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 травня 2017 року року Апеляційний суд м. Києва зазначену ухвалу слідчого судді скасував. Постановив нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , задоволено та обрано відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за заявою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про перегляд ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд у порушення вимог статей 459-467 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відкривши апеляційне провадження, безпідставно відмовив у відкритті провадження за його заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Стверджує про відсутність відповідно до чинного КПК у суду процесуальної можливості відмовити у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
На його думку, апеляційний суд порушив також вимоги ст. 466 КПК, розглянувши заяву не в установлений чинним КПК строк.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу ОСОБА_6 та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи ОСОБА_6 щодо незаконності ухвали апеляційного суду за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді є необґрунтованими.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Зі змісту ст. 459 КПК вбачається, що нововиявленими, крім обставин зазначених у пунктах 1, 3 частини 2 цієї статті, також можуть бути визнані інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто, предметом перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами можуть бути лише вироки та ухвали постановлені за наслідками розгляду кримінального провадження по суті. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 25 березня 2019 року в справі № 487/5511/14-к.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, представник ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_8 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 25 травня 2017 року. За висновками апеляційного суду, зазначена ухвала постановлена на стадії досудового розслідування і не є остаточним рішенням, то з урахуванням наведених вимог Закону, вона не віднесена до рішень, які можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому главою 34 КПК України, -з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
Що стосується тверджень ОСОБА_6 з приводу відсутності у суду процесуальної можливості відмовити у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, то вони не ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.
Так, ч. 2 ст. 462 КПК передбачено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її на відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17, положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.
Крім того, відповідно до зазначеного висновку положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Таким чином, 18 березня 2019 року суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про відкриття апеляційного провадження, провівши підготовчі дії, 25 березня 2019 року ухвалив рішення про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду. 16 жовтня 2019 року не розпочавши розгляд заяви за нововиявленими обставинами по суті, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, що узгоджується з вищенаведеними висновками об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року та не є істотним порушенням вимог КПК.
Що стосується доводів ОСОБА_6 про порушення апеляційним судом вимог ст. 466 КПК, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, заява адвоката ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року надійшла до Київського апеляційного суду 13 березня 2019 року. Перегляд вказаної ухвали апеляційного суду було призначено на 10 квітня 2019 року. У зв'язку з ненадходженням матеріалів судового провадження апеляційний розгляд відкладався на 15 травня 2019 року. В подальшому апеляційний розгляд неодноразово відкладався на 13 червня 2019 року, 16 липня 2019 року, 10 вересня 2019 року, 19 вересня 2019 року у зв'язку з неявкою прокурора у судове засідання, зі зміною групи прокурорів у кримінальному провадженні, необхідністю надання можливості ознайомитися з матеріалами провадження. У зв'язку з відсутністю повноважень у прокурора перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року було відкладено на 16 жовтня 2019 року. Згідно журналів судових засідань під час вирішення вищенаведених питань сторона захисту покладалась на розсуд суду.
Колегія суддів вважає, що не є істотним порушенням вимог КПК, тобто таким, що перешкодило постановити законне та обґрунтоване судове рішення, зокрема, не дотримання двохмісячного строку розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з дня її надходження з огляду на наявність вищевикладених об'єктивних фактів.
З урахуванням викладеного ухвала Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року є законною та відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3