09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1328/8858/12
провадження № 61-19179св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Ірокс» (далі - ПрАТ «Ірокс»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (далі - відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ) про визнання правочину недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року в складі судді Зими І. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Приколоти Т. І., Шандри М. М.,
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Ірокс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання правочину недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова 23 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2013 року, в якій просив скасувати зазначене судове рішення в частині відмови в задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , укладеного 19 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 1328/8858/12 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2021 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Ірокс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання правочину недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року в складі судді Зими І. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Приколоти Т. І., Шандри М. М., призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко