Ухвала
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 756/7038/20
провадження № 61-2592ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 1 630,00 дол. США. або суми еквівалентної в гривнях згідно з курсом Національного банку України.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва області від 15 вересня 2020 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 1 630,00 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 45 725,41 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
17 лютого2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2 270,00 грн.
Ціна позову у цій справі становить 1 630,00 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 45 725,41 грн, та станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*100=227 000).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
Заявник зазначає, що її касаційна скарга має виняткове значення для неї як для учасника справи. Однак, посилаючись на наявність зазначених обставин, ОСОБА_1 , разом з тим, не додала до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року ухвалена в малозначній справі, вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець