Ухвала
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 686/5154/20
провадження № 61-2830ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив суд поновити строк на звернення до суду, як такий, що пропущений ним із поважних причин, та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 355 000,00 грн, які були надані ОСОБА_2 на підставі договору позики від 01 червня 2009 року, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день пред'явлення позову еквівалентно 14 500,00 доларів США.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 18 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 січня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (надійшла до суду 25 лютого 2021 року), в якій просить ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог до ОСОБА_2 .
1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Пунктами 4 та 6 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що
у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_1 не погоджується із рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 18 листопада 2020 року та постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 січня 2021 року, проте у прохальній частині касаційної скарги не вказує які саме судові рішення він просить скасувати та яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду касаційної скарги.
Таким чином, ОСОБА_1 слід конкретизувати касаційну скаргу та її прохальну частину, зазначивши, які саме судові рішення він оскаржуєта яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду касаційної скарги(зазначити суд який їх ухвалив та дату ухвалення оскаржених судових рішень).
2. Окрім цього, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 05 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник