Ухвала
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 199/8392/16-ц
провадження № 61-21521св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис», Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонінвестгрупп», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року у складі судді Руденка В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П.,
Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис» (далі - ТОВ «Солярис»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонінвестгрупп» (далі - ТОВ «Регіонінвестгрупп»), Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради (далі - КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23 жовтня 2003 року «Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області» в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади міста Дніпропетровська, затверджено розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 18 серпня 2003 року «Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади міста Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства «Лівобережжя».
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 листопада 2003 року «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств «Південне», «Центральний», «Лівобережжя» до комунальної власності прийнято ЖКП «Лівобережжя» з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі.
Таким чином, територіальна громада міста набула право власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, а саме з 18 серпня 2003 року.
На підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради
від 18 серпня 2003 року та рішення Дніпропетровської обласної ради
від 23 жовтня 2003 року відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 29 квітня 2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55929812101).
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, передано на баланс Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».
06 серпня 2012 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради.
Однак, на час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства без належних правових підстав.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі № 38/5005/6636/2012 КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради призначено арбітражного керуючого Барановського О. М.
Позивач зазначав, що арбітражний керуючий Барановський О. М., всупереч норм чинного законодавства та рішення Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, включив до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, з метою продажу, нежитлове приміщення АДРЕСА_1 та, в подальшому, це приміщення реалізовано шляхом проведення Товарною біржою «Регіональна універсальна біржа» торгів з його продажу, переможцем яких визначено ТОВ «Солярис».
29 жовтня 2013 року між ТОВ «Солярис» та ТОВ «Регіонінвестгрупп» укладено договір купівлі-продажу вказаного вище нерухомого майна.
У подальшому спірне нерухоме майно неодноразово відчужувалось на користь третіх осіб.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня
2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 про банкрутство
КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради скаргу прокуратури Дніпропетровської області задоволено та визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О. В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, в тому числі нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними результати проведених біржових торгів, оформлених протоколом від 27 грудня 2012 року № 10, і договір купівлі-продажу від 22 травня 2015 року щодо цього майна, укладений на їх підставі.
Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме мано та реєстру прав власності на нерухоме майно, на час звернення прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що при реалізації спірного нерухомого майна не було дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло з володіння власника не з його волі, тому таке майно підлягає поверненню у власність територіальної громади міста Дніпра.
Посилаючись на вищевказане, заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради просив суд витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55929812101).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради задоволено.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпровської міської ради не з її волі іншим шляхом, тому наявні підстави для витребування вказаного майна у відповідача, як добросовісного набувача, на підставі частини першої статті 388 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне нерухоме майно не належало КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, дії ліквідатора підприємства щодо включення цього майна до ліквідаційної маси боржника та подальшої його реалізації визнано неправомірними, а також визнано недійсними результати біржових торгів та договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження спірного майна, тому нежитлове приміщення АДРЕСА_1 вибуло з власності територіальної громади міста Дніпра не з волі громади, інтереси якої представляє Дніпровська міська рада.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради мало право відчужувати спірне нерухоме майно, тому воно вибуло з володіння власника з його волі.
Разом з тим, позов прокуратури Дніпропетровської області підлягає залишенню без розгляду, оскільки від імені Дніпровської міської ради цей позов подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.
Також судом першої інстанції не залучено до участі у справі співвідповідачем чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , як співвласника спірного нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Доводи інших учасників справи
У січні 2020 року прокуратура Дніпропетровської області подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 461/12525/15-ц за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ЛКП «Центральне», про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах: від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16, про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, тавід висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18), від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року прийнято до розгляду справу № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) та її розгляд призначено на 23 лютого 2021 року.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки правовідносини у справі № 461/12525/15-ц, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, подібні правовідносинам у справі № 199/8392/16-ц, яка є предметом перегляду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 199/8392/16-ц.
Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження у справі за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис», Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонінвестгрупп», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
І. М. Фаловська