09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 805/1872/17-а
адміністративне провадження № К/9901/36108/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/1872/17-а
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 0001244101,
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. Д. Компанієць, Е. Г. Казначеєв, І. В. Сіваченко) від 26 листопада 2019 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - позивач, скаржник або ПАТ «МК «Азовсталь») звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступником, якої є Офіс великих платників податків Державної податкової служби), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 0001244101, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 357 300, 00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 839 325,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем правомірно задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами, рух активів, реальні зміни майнового стану платника податків, відповідність вчинених дій господарській меті.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 листопада 2016 року № 0001244101 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 357 300 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 839 325,00 грн..
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 805/1872/17-а, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 листопада 2016 року № 0001244101 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 748 042 гривні та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 437 010 гривень 50 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року №0001244101 відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 23 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 805/1872/17-а частково, а саме в частині відмови у задоволеній позовних вимог ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 0001244101 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 609 258 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 402 314, 50 грн. та направити у цій частині справу № 805/1872/17-а на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.
6 Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду (у складі колегії суддів: судді-доповідача - ОСОБА_1, суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.) від 07 лютого 2020 року прийнято до розгляду касаційну скаргу позивача та відкрито по ній касаційне провадження, встановлено строк у п'ятнадцять днів з моменту вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. 06 березня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Разом з тим, відповідачем подано клопотання про заміну відповідача Офіс великих платників податків ДФС на правонаступника Офісу великих платників податків ДПС, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню, оскільки функції з реалізації державної податкової політики виведені з повноважень Державної фіскальної служби.
8. 27 липня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 805/1872/17-а в частині відмовлених позовних вимог.
9. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року № 2014/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку», що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
11. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач- Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191158, є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року.
13. 20 жовтня 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу від 03 жовтня 2016 року № 247 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «МК «Азовсталь» з питань правильності відображення в податкову обліку з ПДВ господарських операції по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (код ЄДРПОУ 37428778) за січень, лютий 2014 року та по взаємовідносинам з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 37342628) за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт №104/28-04-41-01/00191158 від 20 жовтня 2016 року, яким встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. статті 198, підпунктів 200.1., 200.4. статті 200 ПК України, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.2 декларації) на суму 3 357 300,00 грн., в т.ч. в сумі 721 907,00 грн. У період - за лютий 2014 року; в сумі 887 351,00 грн. у період - за квітень 2014 року; в сумі 1 309 341,00 грн. у період - за жовтень 2015 року; в сумі 438 701,00 грн. у період - за січень 2016 року.
14. Позивачем листом за вих.№ 02-935 від 31 жовтня 2016 року подано до Голови комісії з реорганізації СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС заперечення до акту перевірки, які залишені без задоволення листом № 1193/10/28-04-41-01 від 15 листопада 2016 року.
15. На підставі висновків акта перевірки СДПІ з обслуговуванням великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 0001244101, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 357 300 грн., в тому числі за лютий 2014 року - 721 907 грн, за квітень 2014 року - 887 351 грн, за жовтень 2015 року - 130 9341 грн, за січень 2016 року - 438 701 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 839 325 грн.
16. Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, його залишено без змін.
17. Разом з тим, досліджуючи господарські операції з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» суди попередніх інстанцій встановили, що між ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець) та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (постачальник) укладено договір № 161/13 від 11 квітня 2013 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передавати, а Покупець - прийняти та оплатити матеріали на умовах, визначених договором. Кількість, номенклатура ресурсів визначаються у специфікаціях до договору та є його невід'ємною частиною.
Предметом поставки за цим договором є паливо дизельне, яке поставляється постачальником залізничним транспортом (СРТ станція призначення) на умовах «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у Договорі (п. 5.1. договору).
18. Згідно з пункту 6.4 вказаного договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи:
·рахунок на оплату Ресурсів (оригінал);
·транспортні і супровідні документи (в т.ч. товарно-транспорту накладну (оригінал) та накладну на поставлені Ресурси (оригінал) при постачанні автомобільним транспортом, залізничну накладну (копія) при постачанні залізничним транспортом);
·пакувальні документи (копія); сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником) (копія);
·сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках) (копія);
·акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника (оригінал); інші документи, що вказані в Специфікації.
Постачальник зобов'язаний надати Покупцю рекомендованим листом або під підпис в отриманні, податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань, що виникли у Постачальника, в день виникнення податкових зобов'язань по ПДВ.
19. Договір діє до 08 квітня 2014 року (пункт 10.5 договору).
20. Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» договір підписаний директором - ОСОБА_2 .
21. 16 квітня 2013 року між сторонами узгоджено Специфікацію № 1, згідно з пунктом 1, якої Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне підвищенної якості марки С; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 540,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 8629,17; ціна за од. з ПДВ, грн. - 10 355; загальна вартість - 5 591 702,16 грн., у т.ч. ПДВ 931 950,36 грн.
22. Ресурси постачаються залізничним транспортом.
23. За пунктом 2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення.
24. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809.
25. Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції прибуття (пункт 7 Специфікації № 1).
26. У подальшому, між позивачем, як Покупцем, та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», як Постачальником, погоджена Специфікація № 2 від 17 грудня 2013 року, згідно пункту 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне зимове; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 420,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 8 808,33; ціна за од. з ПДВ, грн. - 10 570,00; загальна вартість - 4 439 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 739 900,00 грн.
27. Ресурси постачаються залізничним транспортом.
28. За пунктом 2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809. Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції прибуття (пункт 7 Специфікації № 2).
29. Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація № 2 підписана директором - ОСОБА_3 .
30. За даними специфікації № 3 від 30 грудня 2013 року, Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне зимове; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 420,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 8 791,67; ціна за од. з ПДВ, грн. - 10 550,00; загальна вартість - 3 692 500,00.
31. Згідно пункту 1 Специфікації № 3, загальна вартість поставки складає - 3 692 500,00 грн., ПДВ - 738 500,00 грн., всього з ПДВ - 4 431 000,00 грн.
32. Ресурси постачаються залізничним транспортом.
33. За пунктом 2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809. Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції прибуття (пункт 7 Специфікації № 3).
34. Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація № 3 підписана директором - ОСОБА_3
35. 07 лютого 2014 року між сторонами погоджена Специфікація № 4, згідно якої Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне зимове; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 480,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 9 791,67; ціна за од. з ПДВ, грн. - 11 750,00; загальна вартість - 4 700 000,00.
36. Згідно пункту 1 Специфікації № 4, загальна вартість поставки складає - 4 700 000,00 грн., ПДВ - 940 000,00 грн., всього з ПДВ - 5 640 000,00 грн.
37. Ресурси постачаються залізничним транспортом. За пунктом 2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809. Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції прибуття (пункт 7 Специфікації № 4).
38. Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація № 4 підписана директором - ОСОБА_3 .
39. 21 березня 2014 року між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020», як Клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР КАПІТАЛ», як Фактором, укладено договір факторингу № 1/6Ф.
40. Згідно з підпункту 1.1,1.2 Договору факторінга Клієнт передав Фактору право вимагати виконання від боржника зобов'язання по оплаті заборгованості за поставлений товар, які виникли за Договором поставки нафтопродуктів № 161/13 від 11 квітня 2013 року, укладеного між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та ПАТ «МК «Азовсталь», і не оплачені Боржником на момент укладання договору факторингу договором факторингу №1/6Ф від 21 березня 2014 року.
41. Згідно з повідомленням про відступлення права вимоги від 24 березня 2014 року ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР КАПІТАЛ» право вимоги за Договором поставки нафтопродуктів № 161/13 від 11 квітня 2013 року в сумі 5 324 103,06 грн.
42. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18 липня 2016 року у справі № 908/4929/14, затверджено мирову угоду від 07 липня 2016 року між сторонами ПАТ «МК «Азовсталь» та ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР КАПІТАЛ» укладену у процесі виконання судового рішення у справі № 908/4929/14 від 29 січня 2016 року.
43. Виконання договору № 161/13 від 11 квітня 2013 року, укладеному позивачем з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» підтверджується рахунками-фактурами від № 104 від 25 січня 2014 року, № 174 від 22 лютого 2014 року; видатковими накладними № 207 від 25 січня 2014 року на загальну суму 4 331 441,29 грн., в т.ч. ПДВ 721 906,88 грн., № 374 від 22 лютого 2014 року на загальну суму 5 324 103,06 грн., в т.ч. ПДВ 887 350,51 грн.; залізничними накладними № 40710899 від 22 лютого 2014 року, № 40719940 від 22 лютого 2014 року, № 40150377 від 25 січня 2014 року.
44. На адресу позивача його контрагентом ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» виписана податкова накладна № 185 від 25 січня 2014 року на загальну суму 4 331 441,29 грн, у тому числі ПДВ - 721 906,88 грн, яка зареєстрована в ЄРНП відповідно до вимог законодавства.
45. Розрахунки за вищевказаним правочином підтверджуються випискою ПАТ «ПУМБ» по рахунку № НОМЕР_1 про перерахування грошових коштів із призначенням платежу оплата за дизельне паливо на користь ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у загальній сумі 4 331 441,29 грн., в т.ч. - ПДВ 721 906,88 грн.
46. На підтвердження реальності операції позивачем надано: акти приймання нафтопродуктів за кількістю; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів палива дизельного; інвентаризаційні описи нафти та нафтопродуктів № 1 від 31 січня 2014 року, № 3 від 28 лютого 2014 року, № 4 від 31 березня 2014 року; розпорядження про створення робочої інвентаризаційної комісії № 547 від 22 січня 2014 року, № 1449 від 25 лютого 2014 року, № 2171 від 27 березня 2014 року; протоколи засідання цехової робочої інвентаризаційної комісії по інвентаризації дизельного палива станом на 31 січня 2014 року, 28 лютого 2014 року, 31 березня 2014 року; пояснювальні записки по результатам інвентаризації дизельного палива станом на 31 січня 2014 року, 28 лютого 2014 року, 31 березня 2014 року; довідки-розрахунки залишків дизельного палива від 31 січня 2014 року, 28 лютого 2014 року, 31 березня 2014 року; журнали екіпірувальних пунктів за січень-квітень 2014 року; журнали залишку дизельного палива в баках тепловозів за період січень-травень 2014 року; картка складського обліку № 12050 за номенклатурним № 130065 оприбутковано від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» в загальній кількості 863,8 т., в тому числі: 28 січня 2014 року за залізничною накладною № 40150377 у кількості 409,95 т. та 01 березня 2014 року за залізничною накладною № 40719940 у кількості 278,95т. та за залізничною накладною № 40710899 у кількості 174,90т.; сертифікат відповідності за реєстраційним номером в Державній системі сертифікації УкрСЕПРО Міністерства економічного розвитку і торгівлі № IIА1.174.0216399-13, що виданий ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» на продукцію: паливо дизельне, термін дії з 22 жовтня 2013 року по 20 жовтня 2014 року, паспорт на паливо дизельне № 2255 від 11 жовтня 2013 року.
47. Висновки податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснені на підставі податкової інформації щодо порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства, фіктивного підприємництва ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», що підтверджується вироком Червонозаводського районного суд м. Харкова 646/3810/15-к від 09 квітня 2015 року.
48. За висновками судово-економічної експертизи № 181/26 від 25 липня 2018 року придбання ПАТ «МК «Азовсталь» ресурсів у ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» підтверджується наданими на дослідження первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пункт 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та пункт 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).
49. Проведеним дослідженням, в обсязі наданих документів встановлено:
- документально підтверджуються господарські операції ПАТ «МК «Азовсталь» по придбанню дизельного палива у ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за договором № 161/13 від 11 квітня 2013 року.;
- документально підтверджується оприбуткування в бухгалтерському обліку ПАТ «МК «Азовсталь» дизельного палива, отриманого за договором № 161/13 від 11 квітня 2013 року від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020»;
- документально підтверджується проведення розрахунків грошовими коштами, відступленням права вимоги, ПАТ «МК «Азовсталь» за договором № 161/13 від 11 квітня 2013 року за контрагентом ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020»;
- надані на дослідження податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, своєчасно, у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зареєстровано заяву про відмову продавця товарів/послуг - ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» надати податкову накладну за датою виникнення податкових зобов'язань - 22 лютого 2014 року;
- обсяги придбання за податковими накладними значаться в наданих на дослідження податкових деклараціях з податку на додану вартість ПАТ «МК «Азовсталь» за січень, березень 2014 року, жовтень 2015 року, січень 2016 року (Додаток № 5, Додаток № 8 до декларації за березень 2014 року);
- документально підтверджується використання дизельного палива, отриманого за договором № 161/13 від 11 квітня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у господарській діяльності ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».
50. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи (відомості) щодо визнання недійсними договорів № 161/13 від 11 квітня 2013 року, укладеного із ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020», визнання недійсними (тощо) первинних документів, виписаних сторонами за такими договорами, з наведенням відповідних правових наслідків щодо такого визнання та впливу на об'єкти оподаткування; відомості щодо надання правової оцінки документів (у т.ч. накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт та ін.), складених вказаними СПД.
51. В обсязі наданих на дослідження документів та в межах компетенції судовим експертом - економістом зазначено, що висновок податкового органу, викладений в Акті від 20 жовтня 2016 року № 104/28-04-41-01/00191158 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «МК «Азовсталь» з питань правильності відображення в податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за січень, лютий 2014 року, в частині порушення ПАТ «МК «Азовсталь» пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1, 23.2 декларації) в оскаржуваній частині на суму 1 609 258 грн., в тому числі: в сумі 721 907,00 грн. у періоді лютий 2014 року; в сумі 887 351,00 грн. у періоді квітень 2014 року; зазначеному у податковому повідомленні-рішенні № 0001244101 від 18 листопада 2016 року, документально не підтверджується.
52. Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
53. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується реальність господарських операцій позивача з його контрагентами. А в разі порушення контрагентом податкового законодавства, негативні наслідки настають саме для нього, а не для позивача.
54. Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та задовольняючи позовні вимоги в частині, апеляційний суд виходив з того, що результат дослідження усіх первинних документів щодо господарської операції між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ», узгоджується з висновками експерта щодо документального підтвердження внутрішнього переміщення обладнання, отриманого позивачем за договором, отже в своїй сукупності підтверджує висновок про реальність господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ», про використання придбаного обладнання у власній господарській діяльності. А тому, на підставі встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за господарською операцією з ТОВ «Інвестхолдінг».
55. У задоволенні позовної вимоги в частині про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 0001244101 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за господарською операцією з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» суд апеляційної інстанції відмовив, оскільки сукупність встановлених у справі обставин унеможливлює прийняття позиції ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» щодо реальності здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом.
56. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що надані позивачем первинні документи отримані від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» не є доказами реального здійснення спірних господарських операцій, що в сукупності з виявленими фактами фіктивної діяльності вказаного контрагента позивача свідчить про безтоварність спірних господарських операцій, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими операціями.
57. Зазначений висновок не спростовує також підписання окремих первинних документів щодо господарських операцій з контрагентом ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» не ОСОБА_2 , а іншою особою, оскільки основний договір № 161/13 від 11 квітня 2013 року, який був підставою для подальшого здійснення господарської операції позивача з цим контрагентом підписаний саме ОСОБА_2 .
58. При цьому суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання суду першої інстанції на висновки судово-економічної експертизи щодо документального підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», оскільки, як вже зазначалося, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю та господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
59. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у незадоволеній частині позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
60. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, у порушення норм процесуального права, виніс оскаржувану постанову з посиланням на недопустимий доказ - вирок Червонозаводського суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року у справі № 646/3810/15-к, який засвідчений не належним чином та отриманий в не належний спосіб та взагалі не може вважатися письмовим доказом у справі № 805/1872/17-а.
61. Скаржник зазначає, що цю справу було розглянуто і вирішено Першим апеляційним адміністративним судом неповноваженим складом суду.
62. Водночас, позивач звертає увагу на те, що вирок суду у справі № 646/3810/15-к від 09 квітня 2015 року, не містить відомостей по операціям проведеним позивачем з ТОВ «ГАЗУКРАЇНВ-2020» у період, що перевірявся. Одночасно, первинні бухгалтерські документи (окрім договору та специфікації № 1) зокрема, рахунки-фактури від 25 січня 2014 року № 104, від 22 лютого 2014 року № 174, та видаткові накладні від 25 січня 2014 року № 207, від 22 лютого 2014 року № 374 підписано від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» іншим директором, а не ОСОБА_2 .
63. Крім того, згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, сам факт наявності вироку, винесеного на підставі угоди в кримінальному провадженні, не дає безумовних підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.
64. Також, скаржник стверджує, що факт отримання позивачем товарів від ТОВ «ГАЗУКРАЇНВ-2020» очевидний та підтверджується первинними документами, що наявні у матеріалах справи. Постачання ТМЦ контрагентом на адресу позивача здійснювалось на підставі укладеного договору. Скаржник, як покупцем підтверджено фактичне одержання та сплату ТМЦ у повній відповідності по укладених договорів, в іншому випадку мало б місце невиконання договірних зобов'язань з боку постачальників з відповідними наслідками настання відповідальності, тому цілком відсутні законні підстави вважати виконанні угоди безтоварними.
65. Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 26 січня 2016 року у справі № 908/4929/14, яке набрало законної сили, засвідчено факт отримання дизельного палива ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за видатковою накладною № 374 від 22 лютого 2014 року, який не може спростовуватися припущеннями контролюючого органу.
66. Разом з тим, викладені в акті висновки щодо того, що внаслідок неможливості контролюючим органом підтвердити реальність операцій з придбання товарів контрагентом ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» по ланцюгу для здійснення своєї діяльності, позивач не має права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по поставках від такого контрагента, позивач вважає неправомірними та необ'єктивними, оскільки внаслідок таких висновків фактично на покупця безпідставно покладається відповідальність за невиконання вимог податкового законодавства постачальниками.
67. Також, звертає увагу суду касаційної інстанції, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи та винесенні оскаржуваного рішення не взято до увагу та не надано належної правової оцінки наявним беззаперечним доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору.
68. Крім того, як було вище зазначено, скаржником подано до Верховного суду додаткові пояснення, у яких посилається на те, що: суд апеляційної інстанції прийняв до уваги вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09 квітня 2015 року у справі № 646/3810/15-к (провадження № 1-кп/646/325/2015), який на дату ухвалення рішення суду апеляційної інстанції не набрав законної сили; суд апеляційної інстанції з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів не перевірив товарність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
69. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
70. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
71. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
72. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), що підлягає застосуванню у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
73. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
74. За змістом статті 198 Податкового кодексу України право платника податків на включення сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником-платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пункт 201.11 статті 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).
75. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
76. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV господарською операцією дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
77. Приписами статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
78. Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
79. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).
80. Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
81. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
82. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
83. Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
84. При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
85. Також норми податкового законодавства не визначають місцезнаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
86. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного суду України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
87. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного суду України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
88. Так, предметом касаційного оскарження у цій справі є правомірність формування податкового кредиту, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, розрахунки по господарських операціях з контрагентом-постачальником товарів (робіт та послуг) з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».
89. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та його спірним контрагентом укладено договір на постачання дизельного палива.
90. Між тим, на підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем подані ряд первинних документів, проте судом апеляційної інстанції у повній мірі не надано належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним та не досліджено їх в тому обсязі поки не виникне повне переконання в обставинах справи.
91. Тому, з метою дослідження фактичного виконання договірних відносин позивача з контрагентом, суду апеляційної інстанції необхідно не лише констатувати наявність в матеріалах адміністративної справи наявність наданих позивачем копій документів, а дослідити первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, їх відповідність вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та з наданням їм обґрунтованої оцінки, а саме: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; перевірити факт реального руху активу; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; з'ясувати, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.
92. Слід також звернути увагу на те, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
93. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
94. Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
95. Водночас, за визначенням, наведеним у статті 42 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
96. У свою чергу, стаття 551 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення.
97. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15 грудня 2017 року). Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15 грудня 2017 року) докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об'єктивному їх дослідженні у їх взаємній сукупності.
98. Разом з цим, суд апеляційної інстанції, увалюючи рішення у даній справі, не надав належної правової оцінки тому, що вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09 квітня 2015 року у справі № 646/3810/15-к (провадження № 1-кп/646/325/2015) не набрав законної сили, оскільки згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень Харківський апеляційний суд ухвалою від 27 серпня 2020 змінив вирок.
99. Так, Верховним Судом України неодноразово з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.
100. Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року (справа № 21-4781а15), від 22 березня 2016 року (справа № 21-170а16), від 22 березня 2016 року (справа № 21-2927а15), від 29 березня 2016 року (справа № 21-5315а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3270а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3635а15), від 19 квітня 2016 року (справа № 21-4985а15), від 26 квітня 2016 року (справа № 21-4976а15), від 24 травня 2016 року (справа № 21-5332), від 14 червня 2016 року (справа № 21-1318а16).
101. Водночас, Верховний Суд у постановах від 03 березня 2020 року (справа № 520/3580/19), від 18 грудня 2019 року (справа №826/10951/18) зазначив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність усіх господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
102. Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
103. Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не оцінено змісту вироку а саме, Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року у справі № 646/3810/15-к, провадження № 1-кп/646/325/2015, питання щодо набуття законної сили, та не встановлено обставин, які мають значення для справи, а саме не перевірив, чи стосується воно господарської діяльності позивача у даній справі за відповідний період в сукупності з іншими доказами, а також наявності або відсутності правових наслідків дій чи бездіяльності особи (осіб), стосовно якої (яких) ухвалений вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Долучені до матеріалів справи ксерокопії первинних документів посвідчують ті обставини, що вони підписані фігурантами кримінальних справ і не надання цим обставинам оцінки при ретельному дослідженні кожного первинного документа судами попередніх інстанцій є неприпустимим з точки зору належної оцінки доказів.
104. Також, про неповне дослідження судами обставин справи свідчить також і посилання скаржника на те, що деякі документи з боку спірного контрагента були підписані ОСОБА_3 , що виключає можливість ОСОБА_2 прямо чи опосередковано впливати на господарську діяльність ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».
105. Поверховий підхід та неповнота при з'ясуванні обставин справи судом апеляційної інстанції вимагають повторного і більш ретельного дослідження.
106. Вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
107. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, який не ґрунтується на матеріалах справи, про те, що первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» є неналежними доказами, оскільки не містять даних щодо обставин реальності здійснення таких операцій; судами не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин у адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
108. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, повно та об'єктивно дослідити докази у їх взаємній сукупності та обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
109. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суду слід враховувати висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах.
110. За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
111. Переглянувши оскаржене рішення суду апеляційної інстанції колегія суддів вирішила, що за встановлених обставин справи і правового регулювання спірних відносин висновки суду апеляційної інстанції в частині не задоволених позовних вимог є помилковими, тож з урахуванням положень частин другої, четвертої, п'ятої статті 353 КАС України рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду, в іншій частині рішення суду не було предметом касаційного оскарження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд
Клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про заміну відповідача на правонаступника задовольнити.
Допустити заміну відповідача у справі № 805/1872/17-а - Офіс великих платників Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, а справу № 805/1872/17-а у цій частині направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.
У іншій частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов