09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 280/4910/19
адміністративне провадження № К/9901/7310/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Блажівська Н. Є., Дашутіна І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/4910/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
№ 0000483305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошового податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за результатами річного декларування на суму 89837,10 грн. та нарахований штраф 44918,55 грн.;
- № 0000493305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошового податкового зобов'язання з військового збору в сумі 7486,43 грн. та нарахований штраф 3743,21 грн.
- № 0000473305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошовою податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарської роздрібної торгівлі підакцизними товарами в сумі 263,02 грн. та нарахований штраф 65,76 грн.;
- № 0000453305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошового податкового зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 55106,04 грн.;
- рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000463305 від 20 вересня 2019 року про застосування штрафних санкцій в сумі 10774,63 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 02 березня 2021 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2019 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2019 року становив 1921,00 грн.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
№ 0000483305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошового податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за результатами річного декларування на суму 89837,10 грн. та нарахований штраф 44918,55 грн.;
- № 0000493305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошового податкового зобов'язання з військового збору в сумі 7486,43 грн. та нарахований штраф 3743,21 грн.
- № 0000473305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошовою податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарської роздрібної торгівлі підакцизними товарами в сумі 263,02 грн. та нарахований штраф 65,76 грн.;
- № 0000453305 від 20 вересня 2019 року, яким встановлена сума грошового податкового зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 55106,04 грн.;
- рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000463305 від 20 вересня 2019 року про застосування штрафних санкцій в сумі 10774,63 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, є справою незначної складності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/4910/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді Н. Є. Блажівська
І. В. Дашутін