05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005363
адміністративне провадження № К/9901/5713/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Галицької митниці Держмитслужби на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 1.380.2019.005363 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
22.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна Галицької митниці Держмитслужби на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 1.380.2019.005363.
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) просила визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС № UA209000/2019/000223/2 від 16.04.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00589 від 17.04.2019.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 1.380.2019.005363 скасовано та ухвалено постанову про задоволення позову ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС № UA209000/2019/000223/2 від 16.04.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00589 від 17.04.2019.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2019 позивачем подано до митного контролю митну декларацію № UA209190/2019/031638 на товар легковий автомобіль марки Nissan модель X-Trail, бувший у вжитку, 2016 року випуску, модельний рік 2016, дата першої реєстрації 14.03.2016, тип кузовал універсал, шасі № НОМЕР_1 , двигун дизельний, об'єм двигуна 1598 см3, потужністю 96 KW, повна маса 2 310 кг, колісна формула 4x4, колір чорний, загальна кількість місць для сидіння 7, включаючи водія, країна виробництва Японія.
16.04.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/000223/2. На обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 № 689 та постанови Кабінету Міністрів України № 1077 від 12.12.2018 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 18 400,00 євро.
На підставі рішення про коригування Львівською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00589 від 17.04.2019.
Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті рішення про коригування митної вартості від 16.04.2019 № UA209000/2019/000223/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.04.2019 № UA209190/2019/00589 є протиправними та підлягають скасуванню.
Галицька митниця Держмитслужби не погодившись з судовим рішенням, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У касаційній скарзі відповідач зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проте, Галицькою митницею Держмитслужби не доведено в чому саме полягає має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та не зазначено обставини, які виділяють її вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду подібних справ.
Отже, наведені відповідачем в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 16.04.2019 № UA209000/2019/000223/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.04.2019 № UA209190/2019/00589.
Ціною позову у справі №1.380.2019.005363 є різниця між сумами ПДВ та мита до та після коригування митної вартості товару, що складає 80 086,03 грн.
З таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 1.380.2019.005363 не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 1.380.2019.005363 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова