09 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1987/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі -Укрзалізниця, скаржник)
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.11.2020 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021
у справі № 905/1987/19
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-2008" (далі - ТОВ "Імпульс-2008")
на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення
у справі № 905/1987/19
особа, рішення/дії/бездіяльність якої оскаржується Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
за позовом ТОВ "Імпульс-2008"
до Державного підприємства "Донецька залізниця"
про стягнення 1 455 135,71 грн
29.01.2021 Укрзалізниця (згідно з відміткою на поштовому конверті) через Східний апеляційний господарський суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 905/1987/19 (повний текст складено 14.01.2021), яка зареєстрована Верховним Судом 22.02.2021.
У зазначеній вище касаційній скарзі скаржник просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 905/1987/19, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Імпульс-2008" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а також розглядати справу з повідомленням (викликом сторін).
Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Донецької області від 05.11.2020 про задоволення скарги ТОВ "Імпульс-2008" на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 905/1987/19.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Серед підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України (ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України.
Отже, з огляду на предмет оскарження, скаржнику необхідно вказати конкретні підстави з відповідними посиланнями на частину/абзац/пункт статті 287 ГПК України з наведеним обґрунтуванням.
На обґрунтування своєї правової позиції Укрзалізниця у поданій касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду стосовно вирішення питання правомірності/неправомірності бездіяльності органу ДВС щодо застосування мораторію у даних правовідносинах.
Також, у касаційній скарзі Укрзалізниця вказує, що у даному випадку справа № 905/1987/19 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки за наслідком вирішення вказаної справи може бути вирішено питання неправомірних дій органу ДВС, що в свою чергу унеможливить в подальшому нанесення збитків підприємству, яке віднесене Кабінетом Міністрів України до стратегічно важливих для економіки держави, в особливо великих розмірах.
Крім того, скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Разом з тим, Укрзалізниця звертає увагу Суду, зокрема, на Закон України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, пункт 11 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
Водночас при поданні касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції, яка прийнята у результаті перегляду ухвали суду першої інстанції Укрзалізниця не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідною частиною/абзацом/пунктом статті 287 ГПК України у разі оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
А тому, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що Укрзалізниці необхідно зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням абзацу/пункту), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет оскарження.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 905/1987/19 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Українська залізниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Українська залізниця", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова